Україна в ОБСЄ: Росія готує ОРДЛО “карабаський” чи “абхазький” сценарій
Росія вже тривалий час реалізовує масштабну програму інтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей до свого складу і зараз наближається до поворотного моменту, коли обиратиме один із двох основних сценаріїв для цих територій – “абхазький” чи “карабаський”.
Про це заявив директор Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олександр Литвиненко, який виступив у якості основного доповідача від України під час спільного засідання Форуму безпекового співробітництва та Постійної Ради ОБСЄ у середу, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Росія реалізовує масштабну програму інтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) до складу Російської Федерації. Насправді ми наближаємось до поворотного моменту, коли Росія обиратиме один із двох основних сценаріїв. Або “абхазький”, коли ці нелегальні формування можуть бути офіційно визнані, або ж як у Нагірному Карабасі, де бойові дії низької інтенсивності тривають вже понад 30 років”, – заявив він.
Литвиненко звернув увагу на масову видачу Росією паспортів жителям ОРДЛО та впровадження російської правової та економічної системи на цих територіях.
“Можна сказати, що упродовж останніх 6 років Росія здійснювала масштабні підривні дії проти України, тим самим руйнуючи основи європейської безпеки та створюючи загрозу миру та стабільності на континенті”, – заявив Литвиненко.
Виступаючи на присвяченому гібридним загрозам засіданні, директор НІСД також поінформував присутніх про три цілі гібридної війни РФ проти України.
“Аналіз основних стратегічних документів РФ, насамперед стратегічного курсу РФ щодо країн-учасниць СНД, затверджених указом президента РФ Бориса Єльцина в 1995 р., Стратегії національної безпеки 2015 року, Концепції зовнішньої політики РФ від 2016 р., виступи президента РФ Путіна та інших лідерів РФ дозволяють виділити три основні цілі російської гібридної війни проти України: не допускати вступу України до НАТО та ЄС, утримати Україну в буферній зоні між Росією та Заходом та відновити та посилити російський вплив в Україні”, – заявив він.
Литвиненко наголосив, що Росія у лютому-березні 2014 року вчинила прямий та відвертий акт збройної агресії проти України, незаконно окупувавши територію українського Криму та міста Севастополь. Пізніше, у березні-квітні 2014 року, росіяни розпочали проксі-війну на Донбасі.
“Основною метою цих військових дій може бути задача з дестабілізації України та знищення її стійкості та опору іноземним впливам. Слід підкреслити, що заходи, які вживаються, є довгостроковими”, – заявив він.
Надалі РФ застосовувала усі можливі засоби для досягнення своєї мети у політичній, військовій, економічній, інформаційній та інших сферах.
Зокрема, директор НІСД звернув увагу присутніх на скоординовані російські зусилля зі здійснення прямого та опосередкованого дипломатичного тиску на Україну, підтримку проросійських політичних груп в Україні, використання в якості зброї окремих організацій УПЦ, а також використання класичних інструментів спецслужб та формуванні різних підривних груп на території України.
Поруч з цим, росіяни використовують будь-яку наявну можливість вести підривну пропаганду проти України – на телебаченні, в Інтернеті, соцмережах, – активно створюючи фейкові новини. Паралельно з цим активно використовуються засоби кібервійни – хакери ФСБ та Генштабу ЗС РФ (наприклад, в/ч 26165) атакують критичну інфраструктуру та запускають руйнівні віруси, на кшталт Petya та NonPetya.
При цьому, окупувавши Крим та розпочавши війну на Донбасі, Росія також завдала сильного удару українській економіці.
“Слід зазначити, що через жорстку позицію Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки та введення санкцій проти Росії, політика РФ була значно трансформована, а військовий інструмент став менш активно використовуватися. Однак Росія продовжує війну на виснаження, як економічно, так і психологічно”, – підкреслив Литвиненко.
Він вказав на те, що Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал, у тому числі створюючи наступальне угрупування військ, яке може бути використано проти України, але також у гіпотетичній війні з блоком НАТО. При цьому, окупований Крим використовується як логістична база для російських операцій на Близькому Сході та на Балканах.