Rzeczpospolita: Білорусь залишилася сама
Єнджей Бєлєцький: Криза в Мінську виявилася негідною твіта Дональда Трампа чи дзвінка від Анґели Меркель. Сьогоднішня байдужість Заходу нагадує, як високо треба цінувати дивовижний для Польщі збіг обставин 1989 року, переда Польське радіо.
Білорусь залишилася сама, – пише Єнджей Бєлєцький в авторській колонці в газеті «Rzeczpospolita». – Криза в Мінську виявилася негідною твіта Дональда Трампа чи дзвінка від Анґели Меркель. Сьогоднішня байдужість Заходу нагадує, як високо треба цінувати дивовижний для Польщі збіг обставин 1989 року, – додає він.
«Ці дні визначать долю Білорусі на роки, а може й десятиліття. Й не лише її. За подіями за нашим східним кордоном спостерігають також мешканці багатьох авторитарних країн світу від Центральної Азії до Північної Африки. Вони хочуть побачити, чи й самі мусять поборотися за демократію, адже нагородою стане допомога Заходу та ліпше життя», – пише журналіст і наголошує, що, на жаль, ані Європейський Союз, ані США не виказали свого бажання включитися до подій, що, власне, розгортаються в Білорусі, обмежившись стандартними закликами про вшанування волі виборців і припинення насильства. Щоправда, Єврокомісія анонсувала обговорення теперішніх подій лідерами країн ЄС, але не подала конкретної дати такої зустрічі. Натомість пропозицію Матеуша Моравєцького скликати саміт Євроспільноти, присвячений білоруській ситуації, підтримала тільки маленька Литва.
«Святлані Ціханоуській не зателефонували ані Анґела Меркель, ані Емманюель Макрон. Залишившись без підтримки, головна суперниця Аляксандра Лукашенка піддалася на шантаж білоруського КДБ та виїхала з країни. Не було серйозної фінансової пропозиції Брюсселя, що могла би відкрити шлях до компромісу між Лукашенком і його опонентами. Готовий до втручання у Твіттері навіть в найдрібніші справи, цього разу Дональд Трамп дійшов, мабуть, висновку, що Білорусь не заслуговує бодай на коментар, обмежений 280 знаками».
За таку байдужість, – наголошує автор, – поплатиться не лише Білорусь, але й сам Захід, чиїм найбільшим козирем у протистоянні з авторитарними режимами Китаю, Росії та Саудівської Аравії був захист прав і свобод людини.
«Висновки має зробити й Польща, – додає він. – Ми ще довго залишатимемося країною, що лежить на межі двох цивілізацій. Цінуймо дивовижний збіг обставин, що 1989 року дозволив нам опинитися з належного боку цієї межі. Сьогодні він би радше не повторився».
