Спочатку НАТО – потім подвійне громадянство: як Клімкін хотів би домовлятися з Угорщиною
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України з червня 2014 по серпень 2019 рр., заявив, що з угорцями варто говорити про подвійне громадянство, якщо Угорщина послідовно підтримуватиме Україну на шляху до ЄС та НАТО.
Таку думку оприлюднив ексміністр МЗС Павло Клімкін у інтерв’ю Укрінформу.
“Я, наприклад, готовий говорити про подвійне громадянство для угорців Закарпаття, якщо Угорщина припинить усі ці проблеми і послідовно підтримуватиме нас на шляху до ЄС та НАТО. Маю на увазі, якщо ми інтегруємось до спільного Євроатлантичного простору і стаємо там поряд з Угорщиною, – то чому нам у цьому просторі не говорити про подвійне громадянство? Але хай нам Угорщина допоможе швидше прийти в цей простір, а ми швидше дамо їм громадянство. Логічно? Логічно”, – сказав Клімкін.
За його словами, це — дискусійне питання.
Але в перспективі усі складні питання, включно з подвійним громадянством, з угоодвійнерцями треба вирішувати на грунті довіри, акцентував Клімкін.
Як раніше повідомлялося, днями на Закарпатті представили соціальне дослідження Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”. Так, згідно з результатами опитування 33,5% мешканців Закарпаття повністю або частково схвалюють запровадження в Україні інституту подвійного громадянства, водночас 53% опитаних не підтримують або частково не підтримують цю ідею.
Значно вища підтримка ідеї подвійного громадянства серед представників національних меншин, які мешкають на Закарпатті: другий паспорт воліли б мати 52,4% опитаних представників меншин. Не підтримують цю ідею лише 12% з числа нацменшин.
Для понад 90% опитаних представників національних меншин цінність другого паспорта полягає у можливості працевлаштування за кордоном. Для понад 52% це можливість виїхати для постійного проживання чи роботи за кордоном.
Опитування мешканців Закарпаття проводилося з 24 серпня по 6 вересня 2020 року, загалом було опитано 1000 респондентів — половина з числа репрезентативної вибірки жителів області (6 міст та 15 сіл) та 500 представників нацменшин (з угорської, румунської, ромської та словацької громади Закарпаття). Похибка опитування не перевищує 4, 4%.
