Угорщина в овечій шкурі

Нещодавні факти про шпигунство угорської розвідки проти України, стали хоч і на десятиліття запізнілим, але очевидним доказом ворожих намірів щодо нашої держави.

Перші серйозні закиди з Угорщини проти України пролунали одразу після російського вторгнення у 2014 році. Шовіністи в Будапешті зрозуміли, що коли Україна впаде – можна буде поживитися рештками її території і прибрати до рук Закарпаття.

Наступним кроком стало класичне для агресивних кампаній нагнітання істерії та звинувачення майбутньої країни-жертви у “пригнобленні” угорської меншини – класика фашистського жанру. Україна довго намагалася знайти примирливі позиції з угорським режимом, йшла на часткові поступки, підписувала декларації, дозволила зберегти навчання угорською мовою в українських державних школах на Закарпатті. Але угорському режиму та його кремлівському партнеру було все мало і претензії не вичерпувалися.

Коли в 2022 році Росія почала вторгнення в Україну, угорська армія розгорнулася під українським кордоном. Як пізніше недоречно пояснював прем’єр Віктор Орбан – це щоб забезпечити безпеку громадян. Але коли стало ясно, що одна тероборона самого лише Мукачевого перевищує за боєздатністю та чисельністю перевищує всю угорську армію – Орбану стало ясно, що поки що пхати руки до України буде боляче.

Але коли минулого тижня Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі воєнної розвідки Угорщини, яка займалася шпигунством проти України – це вже стало фактом, який зриває овечу шкуру з угорського режиму, якою він досі невдало прикривався.

Сумнівно, що шпигунство проти України Угорщина почала вчора, але за інформацією СБУ, це перший випадок в історії України, коли було виявлено мережу угорської воєнної розвідки, що діяла на шкоду національній безпеці. Звісно, це багато говорить про недоліки роботи наших служб, бо угорської пропаганди та політично-культурного проникнення на Закарпатті не бачив лише лінивий. Логічно було припустити, що це все – лише видима частина айсберга угорського агентурного проникнення.

Основною метою цієї мережі був збір інформації про обороноздатність Закарпатської області. Зокрема, угорці намагалися виявити слабкі місця в наземній та повітряній обороні регіону, а також вивчали суспільно-політичні настрої місцевого населення, включаючи можливу реакцію на введення угорських військ. Слідство встановило, що координатором обох затриманих був кадровий співробітник угорської воєнної розвідки. За даними СБУ, агентів активізували у вересні 2024 року, поставивши завдання щодо вивчення настроїв населення та збору такої інформації:

    Реакція військових і цивільних на можливе введення миротворчого контингенту, зокрема угорських військових.

    Можливість придбання військового спорядження та озброєння на чорному ринку Закарпаття.

    Ситуація з міграцією угорського населення в регіоні.

    Розташування військових сил, кількість транспорту та бойових машин.

    Рівень укомплектованості та чисельність правоохоронних органів.

Інформування угорської спецслужби про наявність літаків та гелікоптерів у Закарпатській області.

Цілком передбачувано, очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто  назвав ворожі дії його країни щодо України “пропагандою” і заявив, що його країна видворяє двох українських дипломатів, звинувативши їх у шпигунстві. “В Україні часто лунає антиугорська пропаганда, і в багатьох випадках вона виявлялась абсолютно необґрунтованою”, – сказав очільник МЗС Угорщини. І у відповідь, Угорщина почала показово заарештовувати українських громадян, видаючи їх за “українських агентів”.

А термінові наради угорського прем’єра Орбана, який розповідає, що Україна мало не “втручається у внутрішні справи Угорщини та співпрацює з угорською опозицією” засвідчують небувалий рівень ескалації та занепокоєння нинішньої угорської влади.

Нинішні україно-угорські стосунки ще ніколи не були настільки гострими, але не Україна почала першою – Київ лише захищається від агресивних приготувань сусіда, в овечій шкурі.

А поширення угорськими ЗМІ інформації про нібито збиття угорською ППО українського розвідувального безпілотника, яке не підтвердили офіційні джерела, лише нагнітило напруженість між обома країнами.

Найсумнішим для країн Міжмор’я та об’єднаної Європи є імпотентна позиція Брюсселя та чиновників ЄС, котрі не лише проґавили перетворення країни-члена Євросоюзу на російського троянського коня в центрі Європи, але й досі не здатні вжити дієвих заходів, щоб орбанівський режим не вставляв палиці в колеса оборони європейських країн від російської агресії.

Автор: Валерій Майданюк