Парламент Естонії ухвалив вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін

Парламент Естонії 4 червня ухвалив закон про вихід країни з Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ Естонії, повідомляє NV.

Глава МЗС Маргус Цахкна, який подав законопроєкт до парламенту, заявив, що вихід із конвенції є чітким сигналом, що Естонія готова використовувати всі необхідні засоби для захисту своєї території.

Він зазначив, що від часу, коли країна долучилася до Оттавської конвенції 2004 року, безпекова ситуація значно погіршилася, зокрема, через повномасштабне російське вторгнення в Україну.

«Росія становить серйозну і довгострокову загрозу не тільки для України, а й для всієї Європи. Під час агресії проти України росія, яка не є учасницею Оттавської конвенції, широко використовувала протипіхотні міни», — заявив Цахкна.

Міністр також додав, що Естонія прагне мінімізувати вплив воєнних дій на цивільне населення і захищати жертв збройних конфліктів, зокрема, через підтримку гуманітарних проєктів із розмінування.

18 березня Литва, Польща, Латвія та Естонія оголосили про вихід із Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін, яка також має назву Оттавська конвенція.

1 квітня Фінляндія, яка є членом НАТО, заявила, що планує вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.

Оттавська конвенція набула чинності 1 березня 1999 року. До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього, серед них — Україна. Верховна Рада ратифікувала договір ще 2005 року.

Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території.