Якщо НАТО мовчатиме: союз Міжмор’я – альтернатива оборони без ілюзій

Існує чимало концепцій та форматів безпекового союзу Міжмор’я, але останні події у Вашингтоні 2025 року здатні перетворити цю, досі лише теоретичну ідею на реальний геополітичний блок.

У світлі зростаючої нестабільності у Східній Європі та нещадної війни, яку Росія веде проти України з 2014 року, особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, зростає усвідомлення того, що традиційні механізми колективної безпеки не завжди здатні забезпечити належний захист. НАТО, незважаючи на свою потужність і важливість, демонструє ознаки нерішучості в питаннях прямої конфронтації з Росією. Чимало аналітиків вважають цілком реалістичним сценарій, коли Вашингтон не прийде на допомогу союзникам у Східній Європі у випадку російського нападу.

Ідея Міжмор’я, або союзу країн між Балтійським та Чорним морями, не нова. Її ще на початку XX століття розвивав Юзеф Пілсудський, бачачи в ній інструмент захисту Центрально-Східної Європи від двох імперіалізмів — німецького і російського. Сьогодні, коли Росія знову веде агресивну зовнішню політику, цей історичний концепт набуває нового змісту.

Західна Європа – як от Іспанія, Італія і тд – можуть проігнорувати оборонні зобов’язання перед Польщею чи Балтією і обмежитися надсиланням гуманітарної та фінансової допомоги. Потенційна перемога у Франції Марін Ле Пен чи «Альтернативи для Німеччини» у ФРН через кілька років – ставлять під сумнів сподівання, що Захід завжди прийде на допомогу.

Незважаючи на заяви солідарності, Західна Європа показує ознаки втоми від війни в Україні. Політичні еліти країн, таких як Німеччина чи Франція, не демонструють готовності йти на відкриту конфронтацію з Росією. У разі загострення ситуації НАТО може обмежитися дипломатичними заявами або допомогою озброєнням, але не військовим втручанням.

У цих умовах виникає ідея створення окремого регіонального оборонного союзу — військового блоку Міжмор’я. Ідейна база цього блоку може бути на ґрунті «коаліції охочих», котрі вже роблять кроки для стримування російської агресії шляхом допомоги Україні. Реальними зацікавленими учасниками потенційного військового блоку Міжмор’я можуть бути

• Польща — одна з найактивніших країн у підтримці України та посиленні східного флангу НАТО. І країна, яка розділяє Сувальський або Сувалківський коридор – місце наступного потенційного російського удару.
• Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) — безпосередньо загрожені російською агресією.
• Румунія — ключова країна регіону, що межує з Чорним морем і є важливим транспортним та логістичним вузлом.
• Скандинавські країни (Норвегія, Швеція, Фінляндія) — мають потужні армії, високий рівень оборонної інтеграції та геополітичний інтерес у безпеці Балтійського регіону від російської агресії. Фінляндія – вже відчуває накопичення російських військ біля свого кордону.

А Норвегія конкурує з Росією у Арктиці та часто зіштовхується з агресивними діями росіян, котрі поки що, мають латентний характер: розвідки, незрозумілі диверсії, схожі на нещасні випадки, порушення морського та повітряного простору росіянами і тд.

Автори You-Tube-каналу Good Times Bad Times висловлюють досить оригінальну, але не менш реалістичну концепцію оборонного союзу у Східній Європі, котрий може називатися Балто-Карпатським союзом, Північною лігою чи Міжмор’ям.

Водночас, відзначається можливість побоювання європейських країн членів НАТО вступати в оборонний союз з Україною під час війни та долучатися до прямої конфронтації з Росією. Тому пропонується ідея створення Міжмор’я поки без України – суто у форматі Скандинавія – Балтія – Польща – Румунія. А Україна могла б долучитися до Міжмор’я після війни.

Хоча насправді, більш вірогідним може бути долучення України до цього союзу після початку російського вторгнення в Сувалківський коридор, де лише Україна може врятувати Східну Європу від неминучого нищівного удару та втрат значних територій.

Міжморський союз міг би включати спільне командування, спільні навчання, інтеграцію ППО, кіберзахисту, логістичних систем, а також створення сил швидкого реагування. Такий альянс діяв би як буфер і щит між Росією та Європейським Союзом.

Можливий також розподіл функцій в рамках союзу: Швеція, Норвегія, Фінляндія, котрі мають нечисельне населення, дають гроші та технології, адже до прикладу – Швеція виготовляє одні з найкращих систем ППО, артилерію та авіацію. А Польща, Румунія та Україна забезпечують людською силою та співпрацюють у виробництві технологій.

Україна сьогодні є фронтовою державою і основною лінією оборони Європи. Після перемоги у війні вона стане одним із найбоєздатніших армійських партнерів у регіоні, з унікальним досвідом ведення війни проти Росії. Участь України у військовому союзі Міжмор’я дозволить не лише закріпити мир, а й створити нову систему регіональної стабільності.

Оборонний союз Міжмор’я — це не альтернатива НАТО, а страхувальна система для країн, що не можуть дозволити собі розкіш чекати поки Захід дозріє до дій. Це альянс держав, які знають, що безпека — це не абстрактна ідея, а щоденна потреба. В умовах, коли російська загроза не зменшується, а навпаки — посилюється, створення такого регіонального оборонного союзу є не лише доцільним, але й необхідним кроком для виживання і безпеки майбутніх поколінь.

Автор: Валерій Майданюк