Генерал Петеріс Радзиньш: балтійський стратег Міжмор’я та союзник України
Україна та Латвія не вперше в історії стоять пліч-о-пліч проти російських окупантів. Понад 100 років тому наші народи боролися під гаслами ідеї Міжмор’я за свою державність.
В історії становлення незалежних держав Східної Європи після розпаду імперій, постать видатного латвійського військового діяча та теоретика генерала Петеріса Радзиньша (Pēteris Radziņš), займає особливе місце. Його життя було тісно переплетене з долями України та Латвії, а ідеї щодо створення військово-політичного союзу країн Балто-Чорноморського регіону, відомого як Інтермаріум (Міжмор’я), є актуальними й сьогодні.
Петеріс Радзиньш народився 20 березня 1880 року в родині латиських селян у Ліфляндській губернії. Отримавши військову освіту в Імператорській армії Російської імперії, він пройшов шлях від молодшого офіцера до штабіста. З 1904 по 1905 рік брав участь у російсько-японській війні. Був командиром роти 10-го стрілецького Сибірського полку. Його військовий талант проявився під час Першої світової війни, де він здобув репутацію здібного стратега.
Після Жовтневого перевороту та розпаду Російської імперії, Радзиньш, як і багато офіцерів, опинився на роздоріжжі. Його шлях привів його до України, де він у 1918 році служив у армії Гетьмана Павла Скоропадського. Тут видатний латвієць був начальником відділу Організації та навчання генерального Штабу. Воював до падіння гетьмана в 1918 році. Пізніше, з падінням Гетьманату, Радзиньш перейшов на службу до армії Директорії УНР під проводом Симона Петлюри, займаючи посаду помічника начальника Генерального штабу. Цей досвід дозволив йому зблизька спостерігати за процесами державотворення в Україні та усвідомити геополітичне значення України для регіональної стабільності. Життя в Україні зміцнило його розуміння необхідності співпраці між молодими державами регіону.
У 1919 році Петеріс Радзиньш повернувся до незалежної Латвії, де відіграв ключову роль у будівництві її армії. Він став першим головнокомандувачем збройних сил Латвії і успішно керував латвійською армією під час війни за незалежність проти більшовиків та німецьких добровольців. Радзиньш успішно бив червоних росіян і відстояв незалежність своєї маленької країни. Його стратегічне мислення та організаторські здібності стали вирішальними для збереження суверенітету Латвії.
Ідеї Інтермаріуму та союзу з Україною
Саме досвід Першої світової війни та боротьби за незалежність у Східній Європі сформував у Петеріса Радзиньша глибоке переконання в необхідності тісного військово-політичного союзу країн Балто-Чорноморського регіону. Він був одним із провідних теоретиків ідеї Інтермаріуму (Міжмор’я), яка передбачала створення блоку держав від Балтійського до Чорного моря, що міг би виступати як противага впливу як Німеччини, так і Росії.
Для Радзиньша, Україна була центральним елементом цієї концепції. Він розумів, що без сильної та незалежної України, будь-який союз країн регіону буде неповним і вразливим.
Генерал Радзиньш виходив з міркувань геополітичної необхідності і вважав, що країни, розташовані між двома великими імперіями (Російською/радянською та Німецькою), потребують спільного оборонного пакту для гарантування свого суверенітету.
Він виступав за уніфікацію військових доктрин, обмін розвідувальними даними, спільні навчання та створення єдиного оборонного простору.
Крім військового аспекту, Радзиньш розумів важливість економічної взаємодії та співпраці для зміцнення незалежності країн.
Досвід служби в українських арміях, а також боротьба за незалежність Латвії, переконали його в постійній загрозі з боку Москви. Він бачив Міжмор’я/Інтермаріум як ефективний засіб для стримування російської агресії.
Радзиньш визнавав Україну як ключову державу для Інтермаріуму через її географічне положення, людські ресурси та потенціал. Він бачив її як “стрижневу” державу, без якої концепція Міжмор’я втрачає свою ефективність.
Петеріс Радзиньш помер у 1930 році, задовго до того, як його ідеї про Міжмор’я отримали нове дихання після розпаду СРСР та посилення російської агресії. Його бачення регіонального союзу виявилося пророчим. Сьогодні, коли Україна знову веде жорстоку війну за свою незалежність проти Росії, а країни Балтії усвідомлюють постійну загрозу зі сходу, ідеї Міжмор’я та тісного союзу з Україною стають як ніколи актуальними.
Генерал Петеріс Радзиньш був не лише видатним військовим, а й далекоглядним мислителем, який розумів складні геополітичні реалії Східної Європи. Його життя та діяльність, тісно пов’язані з українською боротьбою за незалежність, слугують нагадуванням про спільну долю та необхідність єдності країн регіону перед обличчям спільних загроз.
Автор: Валерій Майданюк
