Геополітичний зсув: як США та Туреччина змінюють розклад на Кавказі

Події на Південному Кавказі між Вірменією та Азербайджаном створюють нову геополітичну реальність на колишньому російському Закавказзі, де відтепер починає домінувати тюркський світ за посередництва США.

Український експерт Олексій Кущ у матеріалі «Золота ланка. Як угода між Азербайджаном і Вірменією змінить азійську торгівлю і дасть шанс Україні» аналізує вигоду для України  внаслідок геополітичних змін на Кавказі.

Вперше за століття, з часів трагічних подій масового винищення вірмен у 1915–1916 роках та поразки “дашнаків” у 1923 році, Вірменія змінює свого основного геополітичного “гаранта” виживання. Після поразки у війні, де Москва зрадила цю християнську країну, Єреван переорієнтовується з Москви на Вашингтон. Цей крок може стати визначальним для долі вірменського народу на десятиліття вперед, і тільки час покаже, чи справді він забезпечить стабільність, чи ж просто замінить одну ілюзію захисту на іншу.

Азербайджан: перемога у тривалій боротьбі

На тлі цих змін зовсім іншою виглядає ситуація в Азербайджані. Його президент Ільхам Алієв закріпив перемогу в багаторічній війні, що з перервами тривала з 1990 року. Перший етап конфлікту був невдалим для Баку, адже він втратив не лише Нагірний Карабах, але й сім прилеглих районів, які Вірменія називала “поясом безпеки”, включно з Лачинським коридором. Цей коридор мав ключове значення, бо з’єднував Вірменію з важливими містами Нагірного Карабаху — Шушею та Степанакертом (нині Ханкенді).

Однак другий етап війни у 2020 році приніс Азербайджану успіх. Були звільнені сім районів, а також повернуто контроль над Лачинським коридором та містом Шуша, яке має сакральне значення для азербайджанців та є родовим гніздом клану Алієвих. Третій, блискавичний етап у вересні 2023 року, завершився повною капітуляцією вірменських військ та встановленням повного контролю Баку над Нагірним Карабахом.

Попри тісний союз із Туреччиною, Азербайджан змушений був діяти обережно, враховуючи присутність Росії в регіоні. Вірменія залишалася учасницею проросійських проєктів, як-от ОДКБ, Митний союз та ЄАЕС, і на її території були розміщені російські військові бази. Лише після підписання Шушинської декларації у 2021 році, яка визначила відносини з Туреччиною як “дві країни — один народ”, позиція Баку зміцнилася.

Зангезурський коридор: нова геополітична вісь

Ситуація змінилася завдяки спільній Декларації про мир, підписаній у Вашингтоні. Вірменія погодилася на створення Зангезурського коридору, що з’єднає Туреччину та Азербайджан через її територію в провінції Сюнік, поблизу кордону з Іраном. Управління цим коридором буде здійснювати США протягом 99 років. Цей проєкт, названий на честь Трампа “коридором миру та злагоди”, має на меті створити нову транспортну вісь, що дозволить контролювати:

•     Маршрут Північ-Південь з Росії до Ірану, Близького Сходу та Індії.
•     Серединний маршрут Нового Шовкового шляху з Китаю до ЄС.
•     Новий пантюркістський коридор з Туреччини до Центральної Азії.

Фактично, ця угода завдає удару по інтересах Росії та Китаю в Закавказзі. Залучення Азербайджану до американо-ізраїльської осі змінює баланс сил, оскільки новий коридор може стати частиною проєкту з “розбирання” Ірану, який раніше був захищений з суходолу. В Ірані проживає велика азербайджанська діаспора, що робить його вразливим до внутрішніх конфліктів.

Можливості для України: ГУУАМ 2.0

Для України створення Зангезурського коридору відкриває нові можливості. Цей проєкт може відродити ідею нового Міжмор’я – ГУУАМ, але вже у форматі 2.0. Йдеться про створення євразійського Чорноморсько-Каспійського формування, що об’єднає Україну, Болгарію, Румунію, Молдову, Туреччину, країни Закавказзя та Центральної Азії.

Такий блок може стати втіленням давньої ідеї Міжмор’я який успішно балансує між геополітичними гігантами. Україна, разом із Туреччиною, могла б відігравати ключову роль у цьому проєкті, ставши європейським центром Степового євразійського коридору. Ця вісь спрямована на “м’яке підчерев’я” Росії, спираючись на тюркський кластер з демографічним потенціалом у близько 170 мільйонів осіб, що вже перевищує демографічний потенціал РФ.

Зангезурський коридор, який буде охоронятися американськими приватними військовими компаніями, стає золотою ланкою, що поєднує вісь сили тюркського геополітичного протокластеру. Він може створити передумови для того, щоб Туреччина “перейшла через Каспій”, послаблюючи позиції Росії, Китаю та Ірану. Також, маршрут може бути використаний для прокладання нових газо- та нафтопроводів, що знизить залежність від російських транспортних шляхів і забезпечить диверсифікацію поставок.

Втрата Росією позицій на Кавказі та нова геополітична реальність між Азербайджаном та Вірменією може посилити й геополітичний вплив України в регіоні та створити додаткові підстави для формування союзу Міжмор’я з розширенням до Кавказу.

Автор: Валерій Майданюк