Вісь Пекін-Москва-Пхеньян: новий виклик для Заходу
Нещодавній військовий парад у Пекіні, присвячений 80-й річниці завершення Другої світової війни, став не просто урочистою подією, а й потужним сигналом про зміну глобального балансу сил.
У центрі уваги опинилася трійка диктаторів — голова КНР Сі Цзіньпін, ватажок Росії Володимир Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. Їхнє спільне перебування на трибуні, де Путін і Кім сиділи по обидва боки від Сі, символічно продемонструвало формування нової геополітичної осі. Цей альянс кидає прямий виклик американському домінуванню, прагнучи створити альтернативний світовий порядок.
Демонстрація військової міці та глобальних амбіцій
Парад став платформою для демонстрації військової могутності Китаю. Вперше було представлено новітні зразки озброєння, зокрема гіперзвукові ракети, що здатні летіти зі швидкістю, яка в п’ять разів перевищує швидкість звуку. Ці надсекретні розробки вразили світових оглядачів, підкресливши швидкість, з якою Китай створює складне та потужне озброєння.
Хоча раніше вважалося, що основні амбіції Пекіна зосереджені на регіональному рівні, зокрема на поверненні Тайваню, нові зразки озброєнь свідчать про перехід до глобальних претензій. Морське озброєння, яке демонстрували в Пекіні – значно перевершує потреби бойових дій в Тайванській протоці. Це зброя – для битв в океанах. Нові зразки озброєнь, представлені на параді, свідчать про інше — Китай претендує вже на глобальне лідерство.
У своїй промові Сі Цзіньпін заявив: “Людство знову стоїть перед вибором — мир чи війна, діалог чи конфронтація”.
Це прямий виклик Сполученим Штатам, який давно вже вийшов за межі регіональної конфронтації. Відсутність Дональда Трампа на параді стала показовим жестом, що демонструє бажання Китаю сформувати військово-політичний союз, який функціонуватиме незалежно від Заходу.
Повернення кремлівського карлика
Подія в Пекіні та нещодавній саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Тяньцзіні стали яскравим підтвердженням того, що місце Росії у світі змінюється. Якщо ще три роки тому Путін був міжнародним вигнанцем, якого оминали на самітах через агресію проти України, то зараз його зустрічають з ентузіазмом та почестями. Почав цю дурну традицію насправді Дональд Трамп. А подальша поява Путіна на саміті ШОС, де він позував поруч з лідерами Індії та Китаю, є індикатором глибоких зрушень у глобальному балансі сил.
Путін використав цю трибуну для звинувачення Заходу в розв’язанні війни, що знайшло підтримку в інших авторитарних режимів. Теплі зустрічі з лідерами Ірану, Туреччини, Непалу та В’єтнаму демонструють, що Кремль активно зміцнює зв’язки з країнами, що також шукають альтернативу західному впливу, а глобальний баланс сил. Спільна поява диктаторів на трибуні перед десятками інших світових лідерів стала чітким меседжем: вони готові кинути виклик однополярному світу та американському домінуванню.
Особливо безглуздо для Заходу виглядає участь у пекінському параді, який можна розцінювати як виклик Заходу, європейських холуїв – зокрема словацького прем’єра Фіцо. Угорський правтель Віктор Орбан не поїхав до Пекіна, але душею та серцем перебуває з Путіним та Кім Чен Ином. А європейські лідери навіть не здатні викинути їх зі складу ЄС чи покарати такими санкціями, щоб народні революції в цих країнах змели зрадників європейських цінностей. А поки в європейських столицях чекатимуть виборів, щоб легально замінити Орбана на Петера Мадяра, до цього часу Китай вже може почати втілювати свої агресивні плани щодо Тайваню, а його європейські сателіти блокуватимуть європейські санкції проти агресора. Тож тоді буде пізно когось виключати з ЄС, та й самі основи цього об’єднання суттєво захитаються.
Формування нової осі зла
Захід, який в 2022 році мляво допомагав Україні¸ постачав старе озброєння за завищеними цінами і одночасно намагався на цьому заробити, проспав появу геополітичної сили, котра завтра кине йому виклик. Шанс, коли можна було разом дотиснути Росію, коли Путін був ізгоєм, коли в білому Домі сидів Байден, а в Україні було достатньо добровольців, але не було танків та літаків, Захід проґавив.
Тепер формується нова конфігурація військового союзу на Сході, яке викликає безсиле занепокоєння у Заходу. Китай та Росія вже навіть не соромляться підсанкційного північнокорейського диктатора, якого раніше намагалися обходити стороною. Якщо раніше КНР і РФ брали участь у санкціях проти Північної Кореї, то тепер можуть виступати як її військові союзники у випадку конфлікту. Кім Чен Ин, зі свого боку, активно підтримує Росію. За даними розвідки Південної Кореї, він вже направив в Україну понад 15 тисяч військовослужбовців, що свідчить про тісну співпрацю між цими двома країнами.
Вісь Пекін-Москва-Пхеньян не лише є декларацією намірів, а й стає реальним військово-політичним союзом, який може кардинально змінити геополітичну карту світу, створюючи виклики для безпеки та стабільності в різних регіонах планети.
Захід стоїть перед обличчям нової реальності: формування осьового альянсу між Пекіном, Москвою та Пхеньяном, який має на меті створити новий світовий порядок. Показово, що окрім хаотичних заяв американського президента та нерішучих промов лідерів «коаліції охочих», котра боїться посилати війська в Україну, для протидії новій «вісі диктатур» на Заході не зроблено жодних рішучих кроків.
Автор: Валерій Майданюк
