Польща озвучила Мінську умови для відкриття кордону: Пекін пообіцяв поговорити з Лукашенком
Закритий польсько-білоруський кордон став одним із головних питань у переговорах глави МЗС Польщі Радослава Сікорського з його китайським колегою Ван І . Китай пообіцяв «відверту розмову» з Лукашенком, проте Варшава наполягає: без припинення гібридних атак, забезпечення безпеки кордону та звільнення політв’язнів кордон відкривати не можна.
Наскільки фактор китайського транзиту через Білорусь може стати стимулом для тиску Пекіна на Лукашенка? Про це сайт Charter97.org запитав кандидата філософських наук, керівника українського Центру білоруських комунікацій Максима Плешка, пише ЗІФ.
Максим Плешко: — Лукашенко роками продавав Китаю казку про «новий шовковий шлях» через Білорусь, позиціонуючи себе як «ворота до Європи». Але закриття польсько-білоруського кордону фактично перекреслило ці плани. Ключовий вузол — термінал у Малашевичах — паралізований, а альтернативні маршрути через Україну чи Литву наразі нереальні.
Для Пекіна це сигнал: білоруський транзит ненадійний, надто залежний від політичної кризи та рішень Москви. Тому «відверта розмова» з Лукашенком — скоріше демонстрація невдоволення. Китай зацікавлений у збереженні доступу до європейських ринків, і це може стати чинником тиску на Мінськ. Але варто розуміти: реальний вплив Пекіна обмежений, адже Лукашенка фактично загнано на повну залежність від Кремля.
Крім того, сам режим ускладнює ситуацію: коли у Мінську замість пошуку компромісів звучать лише антизахідні гасла на кшталт «Польща — ворог», довіра з боку Варшави стає нульовою. Навіть Китаю важко переконати Польщу відновити транзит у таких умовах.
— Що конкретно має на увазі польська сторона під безпекою кордону? Які умови Варшава висуває для його відкриття?
Максим Плешко: — Польща чітко формулює: питання кордону це не про торгівлю, а про безпеку. Варшава нагадує про провокації Мінська та деструктивні дії Москви, зокрема про порушення повітряного простору російськими безпілотниками.
«Безпека» у польському розумінні означає кілька речей:
• припинення гібридних атак через штучно організований міграційний тиск;
• відсутність військових провокацій та загроз на території Польщі;
• зниження риторики ворожості, яка підживлює конфлікт.
Сікорський прямо сказав: поки через кордон «блукають ватаги псевдобіженців, яких підганяє Лукашенко», про відкриття переходів не може бути й мови. Тобто ключова умова — гарантія, що кордон більше не використовуватиметься як інструмент шантажу.
Польща визнає, що утримання кордону закритого дорого обходиться самій Варшаві, але підкреслює: безпека важливіша за будь-які економічні втрати.
— Чи можна очікувати, що питання звільнення політв’язнів буде порушено в діалозі за участю Китаю?
Максим Плешко: — Так, це питання вже вбудоване у вимоги Варшави: окрім забезпечення безпеки та припинення гібридних атак, серед умов відкриття кордону прямо названо звільнення політв’язнів. Тобто Польща наполягає, що без гуманітарного виміру домовленостей не може бути.
Для Китаю тема прав людини традиційно не є пріоритетною. Але якщо Пекін справді хоче відігравати роль посередника у діалозі між Мінськом та Заходом, він не зможе повністю ігнорувати ці вимоги. Найімовірніше, що Китай використовує питання політв’язнів як елемент «пакету умов», щоб демонструвати ЄС, що він чує європейські очікування.
Водночас, розраховувати, що саме Пекін стане реальним адвокатом білоруських політв’язнів, було б наївно. Це питання звучатиме, воно буде на столі в будь-яких переговорах, але тиск на Лукашенка в цій сфері все ж таки залишиться прерогативою ЄС і Польщі.
