Вибори у Чехії: шанс для популістів, ризик для України?

Одна з найініціативніших країн коаліції на підтримку України невдовзі може випасти з числа наших союзників через зміну влади. Результати парламентських виборів у Чехії відкривають дорогу до влади популістам, які виступають проти підтримки України.

Чехія та Україна: зброя, гроші і політична воля проти російської агресії

Досі Чехія була однією з тих європейських країн, чия підтримка України у війні проти Росії виявилася набагато масштабнішою, ніж очікувалося. Завдяки поєднанню військової допомоги, фінансової підтримки та політичної солідарності, Прага перетворилася на стратегічного союзника Києва.

Особливу роль тут відігравало чеське державне керівництво. Поки що чинний глава чеського уряду Петр Фіала став одним з перших політиків високого рангу, який не побоявся приїхати до Києва в середині березня 2022 року. В час, коли вся Європа була шокована жорстокістю російського вторгнення, це був сильний крок на підтримку України.

Вагоме значення для нашої держави має позиція президента Чехії Петра Павела – генерала у відставці, колишнього голови Військового комітету НАТО. На відміну від багатьох європейських політиків, він говорить про російську агресію максимально прямо. Павел неодноразово наголошував, що перемога України – це питання виживання Європи. Він активно лобіює збільшення допомоги Києву на міжнародних майданчиках. Його досвід військового дає йому авторитет у переговорах з партнерами. Саме він підтримав ініціативу зі снарядами, розуміючи критичну важливість артилерії у війні.

Але проблемою є те, що Чехія – парламентська республіка, в якій найвпливовішою фігурою є прем’єр – лідер партії-переможниці на виборах. Президент у Чехії має вкрай обмежені повноваження, але його слово має певну вагу в суспільстві.

Військова допомога: техніка, снаряди та бронетанкове озброєння

З 2022 року Чехія надала Україні зброю та техніку на суму понад 1,3 мільярда євро з державних запасів, а також організувала експорт від приватних виробників на понад 2 мільярди євро.

Серед ключових поставок:

• сотні одиниць бронетехніки, включно з танками Т-72 та бойовими машинами піхоти.
• самохідні гаубиці та артилерійські системи;
• реактивні системи залпового вогню;
• десятки тисяч одиниць стрілецької зброї та мільйони набоїв.

Загалом Чехія відправила в Україну 2100 одиниць техніки. Чехія також стала однією з перших країн, які передали Україні вертольоти Мі-24.

Водночас сама Чехія отримала від США та ЄС компенсації значно більшої вартості — майже на 19,2 мільярда крон та модернізувала свою військову техніку.

Снарядна ініціатива: європейське лідерство Праги

Чехи були серед перших, хто пожертвував Україні танки та бойові машини, а також започаткували «чеську ініціативу», об’єднавши представників оборонних відомств, щоб знайти мільйони артилерійських снарядів по всьому світу для Києва.

На початку 2024 року Чехія запустила унікальну міжнародну ініціативу із закупівлі артилерійських снарядів для України. Прага використала свої контакти за межами ЄС і НАТО та домовилася про постачання мільйонів снарядів зі складів по всьому світу.

У рамках цієї програми Україні передано критично важливі снаряди калібрів 122 і 155 мм. За цією ініціативою Україна цього року отримала вже 1,1 мільйона снарядів, а минулого року – 1,5 мільйона. Наступного року планується 1,8 мільйони снарядів.  Ініціатива об’єднала понад 15 країн-донорів, серед яких Нідерланди, Данія, Канада, Німеччина, а також США.

Чехія фактично стала координатором одного з наймасштабніших логістичних проектів із забезпечення ЗСУ боєприпасами. Ця програма врятувала Україну від критичного дефіциту боєприпасів у 2024 році та продовжує працювати у 2025-му.

Фінансова та гуманітарна підтримка

Крім зброї, Чехія надала Україні та українським біженцям фінансову допомогу загальним обсягом понад 600 мільйонів євро.

• У Чехії знайшли прихисток близько 350 тисяч українців, з яких близько половини залишаються у країні станом на 2025 рік.
• Прага інвестує у програми освіти, медицини та соціальної інтеграції для українських громадян.
• Частина коштів спрямована на відновлення енергетичної інфраструктури України після російських атак.

Допомога Україні стимулює чеський ВПК, який отримав нові замовлення на зброю від союзників по НАТО. Але водночас, відповідальні та свідомі чехи добре пам’ятають радянське вторгнення у 1968 році, тож розуміють небезпеку російського імперіалізму

Наразі Чехія не просто підтримує Україну, а й задає тон у європейській оборонній політиці. Для Києва Прага є надійним партнером, а для Європи – прикладом того, що безпека континенту залежить від рішучості кожної держави, навіть невеликої за розміром. Але нещодавні вибори у Чеській Республіці можуть зробити історією цю велику підтримку.

Популізм проти відповідальної політики

За словами українського історика та культуролога Радомира Мокрика, політичний спектр в Чехії поділився не за класичною ліво-правою шкалою, а за лінією популізм – відповідальність. З одного боку – коаліція Spolu на чолі з чинним прем’єром, яка спирається на традиційну правоцентристську партію ODS. На іншому боці – рух ANO Андрея Бабіша, який є беззаперечним фаворитом перегонів.

Перемогла популістська партія експрем’єр-міністра та мільярдера Андрея Бабіша «Акція незадоволених громадян» (ANO), набравши 34,51% голосів. Але перемога ANO забезпечує їй 80 мандатів у Палаті депутатів із 200. Тобто – треба буде домовлятися

Друге місце посіла правоцентристська владна коаліція «Разом» (SPOLU) на чолі з нинішнім прем’єром Томашем Фіалою з результатом 23,36%,. Третє місце – «Мери та незалежні» (STAN) з 11,23%. Піратська партія разом із Зеленими набрала 8,97%, а націоналісти зі «Свобода і пряма демократія» (SPD) отримала 7,78%. Ще 6,77% набрали «Автомобілісти за себе».

Андрей Бабіш – популіст без «проросійського» ярлика

Бабіш, який уже очолював уряд Чехії, залишається лідером найрейтинговішої партії країни. Він не є відвертим проросійським політиком на кшталт Роберта Фіцо чи Віктора Орбана, але його стиль – прагматичний і цинічний. Медіамагнат і бізнесмен із низкою кримінальних проваджень у минулому, Бабіш майстерно експлуатує популізм: говорить те, що хочуть чути виборці, і уникає крайнощів.

Бабіш критикує Брюссель, але не закликає виходити з ЄС – лише «реформувати його». Водночас виступає за збереження співпраці з НАТО. Росію його партія визнає агресором, проте обіцяє зменшити допомогу Україні. У його риториці звучить: «Чехи – передусім», а це означає скорочення підтримки біженців і припинення участі у програмі постачання боєприпасів Києву.

Радикальні популісти – від Окамури до комуністів

Потенційними союзниками Бабіша можуть стати більш радикальні партії. На правому фланзі поруч з ANO стоїть партія SPD Томіо Окамури, етнічного японця, який побудував політичну кар’єру в Чехії на ґрунті радикального чеського націоналізму (!!!). Він звинувачує українців у зростанні цін на житло, підвищенні рівня злочинності та проблемах ринку праці. Попри те, що статистика спростовує ці твердження, SPD обіцяє «повернути чехам справедливість» і водночас натякає на потребу домовлятися з Москвою заради дешевих енергоносіїв. Але SPD значно втратила у рейтингу і навряд чи  чи стане впливовою силою при формуванні коаліції. Але галасливою точно буде і може в критичний момент спекулювати на важливих для держави та Європи питаннях.

На лівому фланзі потенційною  загрозою була реанімована комуністична партія – Stačilo під проводом Катерини Конечної. Партійна лідерка, цілком очікувано відкидає загрозу з боку Росії, а головним ворогом вважає Брюссель. Її програма передбачає проведення референдумів про вихід Чехії з ЄС та НАТО задля «повернення суверенітету». Але проросійські комуністи Stačilo, котрі забули 1968 рік і радянські танки у Празі, не пройшли до парламенту. Хоча за мірками обговорень в Інтернеті, коментарі та дописи аж кишіли на їхню підтримку. Але російські боти голосувати не ходять.

Таким чином, руху ANO доведеться формувати коаліцію та поступатися принципами заради влади. Цілком ймовірно, що прем’єр Бабіш відзначатиметься більш «стриманим» популізмом, враховуючи, що радикали не мають значного впливу в парламенті.

Реальність: українці приносять користь Чехії

Показово, що попри популістські та антиукраїнські гасла, котрими популісти намагалися мобілізувати електорат, факти свідчать протилежне. Українці успішно інтегруються у чеське суспільство та роблять відчутний внесок у бюджет.

Ба, більше – Чехія отримала від українців майже удвічі більше, ніж витратила. У першій половині 2024 року українські біженці сплатили до бюджету Чехії 15 млрд крон (616 млн євро) у вигляді податків і внесків, тоді як держава витратила на їхню підтримку 7,6 млрд крон (312 млн євро).

А за попередній 2024 рік надходження від українців склали 24,8 млрд крон (986 млн євро), тоді як витрати – лише 15,5 млрд крон (540 млн євро).

Чого чекати від Чехії?

Залишається високою ймовірність того, що новий уряд Чехії переосмислить своє ставлення до України. Ймовірно, ми не матимемо ще одного Орбана, Фіцо чи Навроцького в Центральній Європі і в Празі не відбудеться радикальна зміна у відверто ворожий бік. Але очевидно, що антиєвропейські та антиукраїнські сили в країні здобувають дедалі більшу підтримку. Залученість до можливої коаліції радикальніших елементів може вплинути на масштаб військового партнерства з Україною.

У разі такого невигідної для України конфігурації коаліції наслідки для України будуть негативними: зменшення військової допомоги, скорочення соціальних виплат для українців, урізання бюджетних програм, пов’язаних із Києвом.

Це зайвий раз засвідчує, що Україна повинна масштабувати насамперед свої власні сили та ресурси, адже навіть в країнах, котрі досі були нашими найближчими союзниками можуть прийти до влади проросійські сили, або сили, байдужі до наших проблем та загроз загальноєвропейській безпеці.

Автор: Валерій Майданюк