Нідерланди: від союзника України до політичної невизначеності
З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Нідерланди стали одним із найпослідовніших партнерів України в Європі. Але вибори, котрі відбудуться 29 жовтня, можуть кардинально змінити політичний баланс сил в країні, котра досі була нашою близькою союзницею.
За даними Kiel Institute for the World Economy, станом на осінь 2025 року загальний обсяг підтримки України з боку Нідерландів перевищив 8,3 млрд євро, з яких:
- 4,2 млрд євро – військова допомога,
- 2,5 млрд євро – фінансова підтримка бюджету України,
- 1,6 млрд євро – гуманітарні програми, допомога біженцям, відновлення інфраструктури.
У військовій сфері Нідерланди зробили низку важливих кроків. Саме ця країна стала одним із ініціаторів створення авіаційної коаліції F-16, надавши літаки для підготовки українських пілотів і зобов’язавшись передати Україні перші винищувачі у 2025 році. Також Амстердам надавав зенітно-ракетні комплекси Patriot, бронетехніку, дрони, артилерію та боєприпаси.
У розрахунку на ВВП ця допомога є однією з найвищих у Європі. Частка Нідерландів у загальному обсязі західної допомоги Україні становить близько 5–6%, що ставить країну поруч із Норвегією, Данією та Канадою – державами, які системно підтримують Київ не лише декларативно, а й конкретними ресурсами.
Політична турбулентність: вибори 29 жовтня
Однак політичний ландшафт у Нідерландах може змінитися вже найближчим часом.
29 жовтня у країні відбудуться дострокові парламентські вибори, викликані розпадом коаліції, що правила з 2023 року. Формальним приводом стала антиімміграційна програма Герта Вілдерса — лідера «Партії свободи» (PVV), який вимагав закриття кордонів для всіх біженців і патрулювання їх армією. Ці вибори можуть стати вирішальними для майбутньої політики країни.
За соціологічними опитуваннями, PVV може знову посісти перше місце, отримавши понад 20% голосів. Це створює складну ситуацію – адже без Вілдерса сформувати нову коаліцію буде надзвичайно важко.
Вілдерс і Україна: між підтримкою та ізоляціонізмом
Раніше Вілдерс добре відгукувався про Росію і навіть їздив до країни-агресора, за що одержав прізвисько «Орбан з Гааги». Його попередні зв’язки з Москвою викликають особливе занепокоєння. У 2018 році політик відвідав Росію, де зустрічався з депутатами Держдуми, закликаючи до «партнерства замість ворожнечі». Цей крок спричинив різку реакцію в Нідерландах, особливо серед родичів загиблих рейсу MH17, збитого росіянами над Донбасом.
Хоча Вілдерс після 2022 року змінив риторику і публічно заявив, що “співчуває українцям”, його позиція щодо підтримки Києва залишається суперечливою. У 2024 році його уряд підтвердив політичну і фінансову підтримку України, проте вже у березні 2025-го Вілдерс відмовився схвалити новий пакет допомоги на 3,5 млрд євро, пославшись на «економічні потреби самих нідерландців».
Крім цього Вілдерс виступав проти надання притулку українським чоловікам призовного віку, заявляючи: «Відправте їх усіх додому».
Для України Нідерланди були і залишаються важливим союзником – не лише через фінансову підтримку, а й через роль у Європейському Союзі.
Саме ця країна разом із Данією та Польщею стала голосом у Брюсселі, який наполягав на продовженні санкцій проти Росії, розширенні програм військової допомоги та розслідуванні російських воєнних злочинів.
Однак політична непевність у Нідерландах створює ризик для стабільності цієї підтримки. Якщо нова коаліція включатиме або залежатиме від партії Вілдерса, зовнішня політика Нідерландів може стати менш активною, а питання допомоги Україні – предметом внутрішніх компромісів.
Підтримка України – це не питання «щедрості», а питання безпеки.
Кожне євро, вкладене у зміцнення української армії, – це внесок у стримування російської агресії, яка може дійти до будь-якої європейської столиці.
Для Нідерландів, які пережили трагедію MH17, ця війна має особливе значення. Україна сьогодні – щит, який стримує режим, що вже не раз демонстрував зневагу до людського життя, міжнародного права і суверенітету інших.
Тому справжнє питання, яке мають вирішити виборці Нідерландів 29 жовтня, – не лише про внутрішню політику, а й про те, чи готова Європа залишатися об’єднаною перед лицем загрози.
Бо допомога Україні – це допомога самій Європі.
Автор: Валерій Майданюк
