Український рахунок: про що домовилися Трамп і Сі Цзіньпін?

Минулого тижня в Південній Кореї відбулася перша зустріч президента США Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном після початку другого терміну Трампа. Вона завершилася несподівано “тепло” – принаймні на словах. Але за дипломатичними усмішками ховається значно більше, ніж просто торгівельна домовленість. Найгірше, що ключові геополітичні питання, через які між США і Китаєм найбільші тертя – так і не були озвучені.

“Чудова зустріч” і швидкі поступки

Незважаючи на запевнення Трампа, нібито “Зустріч пройшла чудово”,  ситуація не виглядає настільки оптимістичною. За словами американського президента, США негайно знизять тарифи на китайські товари, в обмін на що Пекін припинить експорт до Америки компонентів синтетичного наркотику фентанілу. Деталі нового рівня мит президент не уточнив, але вже наступного дня Білий дім офіційно підтвердив зниження з 57% до 47% на китайський експорт.

Натомість Китай погодився розблокувати експорт рідкісноземельних елементів, життєво важливих для оборонної, електронної та автомобільної промисловості, а також відновити закупівлі американської сої та іншої агропродукції.

Таким чином, обидві сторони відтермінували торгівельну війну щонайменше на рік — до листопада 2026-го, коли в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу.

Рідкісноземельні метали  –  головна валюта компромісу

У заяві китайського уряду після переговорів ішлося про “хороші перспективи для співпраці”. Але ключовим пунктом домовленостей стало саме врегулювання питання з рідкісноземельними металами.

Китай контролює близько 70% видобутку та 90% переробки цих елементів у світі. Саме вони лежать в основі сучасних технологій  –  від смартфонів і ноутбуків до реактивних двигунів, радарів та винищувачів F-35, які містять понад 400 кг рідкісноземельних компонентів.

У жовтні Пекін погрожував розширити обмеження на їхній експорт, особливо до країн, які мають контракти з оборонною промисловістю США. Експерти вбачали в цьому не просто торговельний тиск, а спробу загальмувати переозброєння Заходу  –  що цілком відповідає інтересам Москви і Пекіну.

Політична арифметика: кому вигідне перемир’я

Економічно обидві сторони стояли на межі ескалації. Трамп погрожував запровадити додаткові 100% мита на китайський імпорт із 1 листопада, а також обмеження на вхід китайських кораблів у американські порти. Для КНР це — чутливий удар, адже країна контролює понад половину світового ринку суднобудування.

Пекін також не міг дозволити собі одночасну торгівельну війну з Вашингтоном і спад у виробництві. Тому домовленість у Пусані  –  вигідна обом сторонам. США отримують стабільність на рік наперед виборів, а Китай — шанс зберегти експортні потоки і контроль над ключовими ресурсами.

Окремим бонусом для Трампа стало рішення Пекіна відновити закупівлі американської сої  –  це підтримка фермерів із сільських штатів, які є ядром його електорату.

Попри очікування, під час зустрічі питання Тайваню не обговорювалося. Китай і надалі називає острів своєю “бунтівною провінцією” та не відмовляється від можливості силового “повернення”.

Не просунулося і питання щодо продажу американського сегменту TikTok  –  його вирішили “відкласти на потім”. Натомість Трамп оголосив, що планує офіційний візит до Китаю у квітні 2026 року.

Україна — “далека війна”, котра “нічого не коштує”

Серед тем, яких торкнулися обидва правителі, була й війна в Україні. Дональд Трамп заявив, що “Сі допоможе” знайти вихід із ситуації, але наголосив, що “іноді сторонам треба просто поборотися”.

Його коментар про те, що війна “не впливає” ні на Китай, ні на США, викликав резонанс. “Це нам нічого не коштує. Ми навіть заробляємо гроші, продаючи зброю союзникам по НАТО”,  –  додав він, натякаючи на програму PURL, через яку європейські країни закуповують американські озброєння, передаючи власні запаси Україні.

Ядерна тінь

Показово, що за кілька годин до зустрічі Трамп підвищив ставки, наказавши Пентагону відновити ядерні випробування вперше з 1992 року. Президент заявив, що цей крок необхідний, щоб “не відставати” від Росії та Китаю.

Цей сигнал  –  явне нагадування про те, що Вашингтон готовий грати жорстко навіть тоді, коли говорить про “мир і співпрацю”. Одночасно США схвалили запит Південної Кореї на будівництво атомного підводного човна на американській верфі — ще один жест, який навряд чи сподобався Пекіну.

“Технічна пауза” – перемир’я без гарантій

Попри оптимістичні заяви, експерти не поспішають говорити про “нову еру” у відносинах США та КНР. Український дипломат Роман Безсмертний вважає, що домовленість у Пусані  –  лише “технічна пауза”. “Це не стратегічна угода, а швидше передишка для обох сторін. Головна небезпека — що Трамп може фактично здати Тайвань, навіть не згадавши про нього в переговорах”, — зазначив Безсмертний.

Зустріч лідерів Китаю і США виглядає як спроба діалогу, без яскравих досягнень. Трамп отримав короткострокове зниження напруги та аргумент для внутрішнього електорату, а Сі Цзіньпін  –  зберіг світовий стратегічний вплив КНР у технологічній сфері. Однак жодна з головних суперечностей між США і Китаєм не зникла: Тайвань, контроль над технологіями, гонка озброєнь і геополітичний вплив залишаються відкритими.

Торгівельне перемир’я між двома гігантами виглядає радше як пауза перед новим раундом великої гри  –  гри, у якій ставки дедалі вищі, а поле бою дедалі ширше.

Автор: Валерій Майданюк