Газета: візит Каріса до Казахстану розкрив напруженість у зовнішній політиці Естонії
Візит президента Алара Каріса до Казахстану обернувся скандалом, який має лише погані сторони: хороших інтерпретацій цієї події немає, є лише неприємні.
Пише Delfi, посилаючись на Postimees.
Фінальним актом конфлікту стала відставка посла Естонії в Казахстані Яапа Ора, яка, звісно, була звільненням. Якщо вірити відкритим джерелам, причина полягала в тому, що Ора порадив президенту Карісу викреслити з його промови в Казахстані критичні фрагменти на адресу Росії. Не для того, щоб хвалити Росію, а щоб зробити мову “м’якшою” і “зручнішою” для казахської сторони.
Як це зазвичай буває у подібних випадках, усіх деталей ми не знаємо.
Видання Postimees ставить питання: що саме порадив Ора, що саме порадив радник президента із зовнішньої політики Маргус Колга, відряджений до канцелярії президента з МЗС, і якими були власне рішення та позиція президента Каріса? У результаті газета приходить до висновку, що дипломатія вершиться в кулуарах і за зачиненими дверима, і стороннім невідомо, хто і що насправді сказав чи подумав.
Postimees вважає, що результат виглядає некрасиво, і запитує: навіщо потрібно було звільняти Ора відразу після візиту? Навіть якщо закиди на його адресу обґрунтовані, чому не можна було дозволити йому спокійно попрацювати ще кілька місяців, а потім тихо відкликати? Тепер цей конфлікт виставили на загальний огляд. Це виглядає непрофесійно, тому що якщо під час візиту до Казахстану були допущені помилки, то заднім числом їх уже не виправити, зате можна ще більше їх роздмухати.
На думку Postimees, дещо безглуздо виглядає і цитата зі статті в Eesti Ekspress: “Канцелярія президента, однак, повідомляє, що у публічних виступах виходили з ради посла Естонії не чинити на Казахстан публічного тиску на українську тему.”Посол на місці найкраще знає місцеві умови та можливості, відповідаючи за реалізацію зовнішньої політики Естонії та її посилань у [даній] країні”, – йдеться у повідомленні канцелярії”.
Промова президента — це все ж таки мова президента, і саме він вирішує, що у підсумку увійде до тексту. На жаль, цитата з Ekspress створює враження, що Кадріорг перекладає відповідальність на Ора.
При цьому в середу Каріс опублікував у соцмережах пост, який закінчувався наступними рядками, запозиченими у португальського письменника Жозе Мікарда Тейшейри: “Я більше не терплю надмірних вимог, які висувають дурні. Пропало бажання подобатися тим, кому я не подобаюся. І немає причин усміхатися тим, хто не хоче посміхатися мені”. Як стверджує щонайменше одне джерело Postimees, це була критика Каріса на адресу Міністерства закордонних справ. А коли йдеться про естонське МЗС та зовнішню політику Естонії, то під цим мають на увазі канцлера Йонатана Всевіова. Чи була ця критика адресована Всевіову, ставить питання Postimees.
Одне з джерел повідомило Postimees, що, наприклад, однією з тез естонської зовнішньої політики, при озвученні якої Каріс почувається ніяково, є притягнення до відповідальності російських військових злочинців. Не те щоб він був принципово проти, але він просто не уявляє (тут проявляється його натура вченого, що вимагає доказів), як це взагалі могло б виглядати і наскільки реалістичною може бути ця вимога. Що хтось полетить до Москви та привезе звідти голову російського режиму Володимира Путіна?
Загалом у поглядах Каріса, Всевіова, Ора чи будь-якого іншого учасника формування зовнішньої політики Естонії відмінностей немає: Україну треба підтримувати, Росія — агресор. Але в деяких моментах існують тертя. Чи стосуються ці тертя лише деталей чи чогось більшого, достеменно невідомо. Про це не говорять, та й, схоже, не дуже хочуть.
