Річниця російської анексії Польщі
8 червня 1815 року Варшавське Герцогство було анексовано Російською імперією.
Після поділу Польщі між Росією, Австрією та Пруссією в кінці XVIII століття, колишня польська держава в 1807 була відновлена Наполеоном на тих польських теренах, які контролювала переможена Пруссія. За Тільзітським договором Варшавське Герцогство перебувало в особистій унії з наполеонівським альянсом.
Створення номінально незалежної польської держави після багатьох років іноземної окупації, стало можливим завдяки підтримці місцевих республіканців і великій польській діаспорі у Франції, яка підтримувала Наполеона, покладаючи на нього надії відновлення польської державності після поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття. Незважаючи на те, що це фактично була васальна держава, поляки сподівалися, що з часом, у союзі з Францією, польська нація зможе повернути свій колишній статус і колишні кордони.
Однак, наполеонівській Великій армії, в якій був істотний контингент польських солдатів, через холодну зиму не вдалося завершити європейську цивілізаторську місію та звільнити народи Російської імперії від кріпацтва та самодержавства. Чимало кріпацьких рекрутів у армії царя агресивно воювали за збереження кріпацтва й чинили опір наполеонівському звільненню. Після поразки Наполеона на сході, більшість території Варшавського герцогства були окуповані Росією в 1813 під час походу на Францію. Хоча декілька польських фортець протримались в оточенні більше року, проте існування польської державності було знищено російськими багнетами.
На Віденському конгресі в 1815 році Австрія, Пруссія й Росія, знову розділили Польщу. Велику частину колишнього Варшавського Герцогства, площею приблизно 128 тис. км² було перетворено у так зване «Царство Польське», в особистій унії з Росією, що фактично стало російським поневоленням Польщі. Ця російська маріонеткова держава мала номінальний статус до 1831 року, після чого була остаточно анексована Російською імперією.
Дата 8 червня 1815 року стала сумною подією в історії Польщі і на тривалий час поховала спроби поляків відновити незалежність своєї держави. Російська агресія проти Польщі та всіх країн Міжмор’я стала виявом столітніх загарбницьких намірів Росії щодо поневолення всіх сусідніх народів Східної Європи. І навіть у ХХІ столітті Москва не відмовляється від своїх агресивних цілей і продовжує загарбницьку політику “тюрми народів”.
