Ми втрачаємо Румунію?

Через можливу зміну влади одна з найближчих союзниць України – Румунія, може перетворитися на ще одну “Угорщину” – висувати територіальні претензії та блокувати шляхи постачання.
4 травня у Румунії пройшов перший тур президентських виборів, за результатами якого переміг проросійський кандидат Джордже Сіміон – лідер ультраправої румунської партії “Альянс за Союз румунів” (AUR), яка закликала до анексії частини молдовської та української територій.Його головний конкурент 55-річний мер Бухареста Нікушор Дан посів друге місце із 20, 99%, поступившись Сіміону, який набрав 40,96%.
Нещодавно румунський радикал Сіміон, оголосив, що вимагає від України компенсувати надану його країною допомогу. Сіміон заявив, що його позиція щодо загарбницької війни Росії проти України – “це нейтралітет, не ескалація і не постачання зброї, а приєднання до політики Трампа”. Проросійський євроскептик, котрий завтра може стати президентом Румунії, оголосив, що виступає проти подальшої допомоги Україні, натомість у разі перемоги на виборах президента Румунії “зосередиться на власному населенні”.
“Україна потребує нас, а не ми України. Україна повинна поважати спільноту румунів, які живуть в Україні. Ми хочемо компенсації за участь Румунії до цього часу у воєнних діях”, – заявив Сіміон. Радикал також зазначив, що форма української компенсації ще може обговорюватись. “Але за систему Patriot, подаровану Клаусом Йоганнісом як національну зраду, та інші витрати, які румуни зробили з власної кишені, ми маємо отримати щось взамін”, – стверджує кандидат.
Така позиція дуже вигідна Кремлю, і замаскована під національний егоїзм, який декотрими наївними громадянами може сприйматися як “турбота про національні інтереси”.
Проблемою для України є й те, що Румунія – змішана республіка, в якій президент призначає уряд та прем’єр-міністра та має досить сильні повноваження для впливу на внутрішню та зовнішню політику.
Якщо в Румунії не переможуть здорові демократичні сили, а ЄС пасивно спостерігатиме, як до влади в Румунії приходить ще один Орбан, Україна може отримати сусідню країну, котра стане проблемою більшою, за орбанівську Угорщину. Скептично налаштований до НАТО та ЄС Сіміон, не забуватиме регулярно висувати територіальні претензії на українську Буковину, частину Закарпаття в районі Солотвино та Бессарабію. Блокування українського експорту зерна, інших товарів та ветування євроінтеграції під надуманими причинами – стануть буденними новинами.
Якщо ЄС не отямиться від слабохарактерності та інфантильності і не вплине на ситуацію з румунською демократією – об’єднана Європа стане меншою, а “східний фланг НАТО” стане антизахідним. Румунія має надзвичайно вагоме значення для Міжмор’я і могла б бути вагомою частиною цього потенційного безпекового союзу. Але російська та китайська пропаганда з електоральними маніпуляціями в Тік-Ток та помилки румунської демократичної влади, сформували критичну частку настроїв виборців, котрі проголосували за радикальну опозицію.
Саме на це розраховував Кремль, сподіваючись використати вади демократії для приходу до влади румунських “корисних ідіотів”, щоб потім знову взяти під контроль всю Східну Європу, разом з Румунією. Якщо демократичні сили в Румунії та в ЄС в далі виявлятимуть пасивність – мир та спокій на Балканах стане історією.
Автор: Валерій Майданюк