Парасолька, що не розкриється: чи захистить НАТО від Росії?
До безкарної атаки двох десятків російських дронів на Польщу, Варшава та країни Балтії традиційно сприймали НАТО як головний інструмент захисту від потенційної агресії Росії. Однак останні політичні сигнали з Вашингтона та європейських столиць дедалі частіше змушують задуматися: чи справді Альянс здатний гарантувати їм безпеку у випадку реальної війни? Чи не активують союзники четверту статтю НАТО, замість п’ятої?
Непередбачуваність Трампа
Основою колективної оборони НАТО є принцип, що напад на одного члена розглядається як напад на всіх. Проте, реалізація цього принципу значною мірою залежить від рішучості та лідерства Сполучених Штатів. Політика Дональда Трампа викликала занепокоєння серед союзників. Його неоднозначні висловлювання щодо фінансових внесків країн-членів у спільну оборону та його незрозуміла м’якість до Росії та особисто до Путіна поставили під сумнів надійність американських гарантій безпеки і створюють атмосферу невизначеності.
Перша абсолютно навмисна атака російських безпілотників на Польщу – країну НАТО минула безкарно для Росії. Європейці заявили, що будуть захищатися, а Дональд Трамп навіть не звинуватив Путіна.
Ніхто сьогодні не може сказати: захистить Трамп Польщу та Балтію чи не захоче захищати? А в політиці покладатися на такі «гарантії», особливо коли йдеться про життя мільйонів громадян – посадовий злочин для керівництва держави.
Існує обґрунтований ризик, що у критичний момент, коли Польща чи країни Балтії зіткнуться з російською агресією, «американська парасолька безпеки» просто не розкриється. Особливо – якщо почнеться повільна гібридна агресія, як це було з Україною в 2014 році.
Трамп або інший лідер з подібними поглядами може відмовитися від прямої військової інтервенції, посилаючись на “недостатні” витрати на оборону з боку союзників, або ж намагатиметься знайти “компроміс” з Росією, що може призвести до здачі інтересів менших країн.
Європейські союзники: чи готові вони до війни?
Не менш тривожним виглядає і становище в самій Європі. Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія, попри риторику про солідарність, можуть виявитися занадто слабкими чи наляканими перспективою прямої війни з Росією й побоятися прямої військової конфронтації.
Захист Литви чи Польщі може бути розцінений як надто великий ризик, що може загрожувати їхнім власним економічним та політичним інтересам. Одразу активізується опозиція, ультраліві та ультраправі, котрі в багатьох європейських країнах небезпідставно запідозрені у співпраці з Кремлем та отриманні російських грошей на політичні цілі. В союзі з безвідповідальними та боязгузливими партіями, котрі оголосять себе пацифістами, ці політичні сили можуть заблокувати надання військової допомоги будь-якій жертві російської агресії, котра є членом НАТО.
У такій ситуації західноєвропейські союзники можуть обмежитися наданням гуманітарної допомоги, поставками зброї та фінансовою підтримкою, але не будуть готові відправити своїх солдатів на поле бою. Це зробить їхні гарантії безпеки по суті порожніми.
Альтернатива НАТО: Балто-Чорноморський союз як новий інструмент безпеки
З огляду на ці потенційні ризики, виникає потреба у пошуку нових, більш надійних інструментів безпеки. Однією з найперспективніших ідей є створення військового союзу між країнами Східної та Центральної Європи, який часто називають Міжмор’ям або Балто-Чорноморським союзом.
Ця концепція понад століття об’єднує країни, що мають спільну історію, культурні зв’язки та, що найважливіше, спільні інтереси у сфері безпеки перед загрозою з боку Росії. Формування такого альянсу, до якого могли б увійти Польща, Україна, Литва, Латвія, Естонія, а також, можливо, Румунія та інші країни регіону, створило б потужний військовий блок, здатний ефективно протистояти агресії.
Два десятки російських дронів над Польщею (декотрі вилітали й з Калінінградської області – жодної можливості хоч якось звинуватити Україну) – останній сигнал, коли Міжмор’я, або Балто-Чорноморський союз можна створювати ще у мирний для Варшави чи Вільнюса час. Надалі – цей союз нашим партнерам, можливо, доведеться створювати під російськими ракетами.
Ключовим елементом цього союзу є формування військового союзу з Україною. Загартована у боях з російською армією, Україна має унікальний військовий досвід і є найважливішим союзником у протистоянні російському імперіалізму. Об’єднавши військові потенціали, технологічні ресурси та географічне розташування, країни Балто-Чорноморського союзу могли б створити потужний оборонний щит, який не залежав би від політичної кон’юнктури в США чи Західній Європі. На практиці, це означає, що Польщі слід жорстко присікти будь-які антиукраїнські випади в країні і по-справжньому почати допомагати українському фронту, включно з десятками тисяч добровольців. Та масованими поставками зброї, яка задля безпеки Польщі – буде більш корисною в Україні.
Це дозволило б усім учасникам Міжмор’я гарантувати свою безпеку власними силами, не покладаючись на чиїсь ненадійні обіцянки.
Автор: Валерій Майданюк
