Влада Грузії збільшує фінансування НПЗ у Кулеві на тлі зростання поставок російської нафти
Уряд Грузії збільшив участь у фінансуванні будівництва нафтопереробного заводу (НПЗ) у чорноморському селищі Кулеві: державному Фонду розвитку Грузії доручено підняти обсяг кредиту більш ніж на 60% – з 5 млн до 8,2 млн доларів. Відповідне розпорядження прем’єр Іраклій Кобахідзе підписав 18 грудня, пише NGnewsgeorgia.
У фонді повідомили bm.ge, що рішення ухвалене через зростання потреб проекту та погоджено з комерційними банками – учасниками синдикованого кредиту. Спочатку його обсяг становив 50 млн доларів, з яких 45 млн припадали на “Халікбанк”, “Базисбанк” та “Карту” засновника “Грузинської мрії” Бідзини Іванішвілі. У грудні 2025 року ліміт синдикованої позики збільшили до 300 млн доларів, що вимагало підвищення частки фонду.
НПЗ, що будується в Кулеві, – один з найбільших промислових проектів у країні. Перша фаза передбачає потужність 1,2 млн. тонн сирої нафти на рік з подальшим розширенням до 4 млн. тонн. Загальний бюджет проекту оцінюється у 600 млн доларів. Власником підприємства є Black Sea Petroleum бізнесмена Макі Асатіані. Нещодавно головою наглядової ради компанії став колишній міністр економіки Леван Давіташвілі.
Будівництво розпочалося наприкінці 2024 року. Цієї осені Reuters повідомило про перше постачання сировини на завод від російської компанії «Руснафта». Податкова служба Грузії підтвердила, що на об’єкт доставили та відвантажили близько 10 тис. тонн російської нафти, не уточнивши, чи призначалося воно для переробки.
Запуск проекту співпав із різким зростанням імпорту російських нафтопродуктів. Лише у жовтні-листопаді їх обсяг перевищив 133,3 тис. тонн – це більше, ніж за всі попередні роки разом узяті. За підсумками 2025 року Росія поставила до Грузії 133,6 тис. тонн нафти та нафтопродуктів на суму 60,4 млн. доларів. Для порівняння: 2024 року ввезли лише 10,5 тис. тонн, а за всі попередні роки – 113,9 тис. тонн.
На тлі зростання поставок посольство Великобританії закликало Тбілісі активніше перешкоджати імпорту через «тіньовий флот» та знижувати енергозалежність від Росії.
Примітно, що коли рік тому перші особи країни брали участь у презентації проєкту НПЗ, його метою називали підвищення енергетичної безпеки Грузії.
