Чому Угорщина конфліктує з ЄС?
Стосунки Угорщини з Брюсселем дедалі частіше відзначаються протистоянням та взаємними образами, які вже навіть супроводжуються заявами про вихід країни з ЄС.
Угорщина проти ліберальних цінностей
Після недавньої міграційної кризи в ЄС Угорщина стала чи не найпослідовнішою противницею міграційної політики Брюсселя, однак невдовзі розкол між Будапештом та Євросоюзом почав поглиблюватися й у інших аспектах. За останні кілька років в очах європейського керівництва, Угорщина стала найбільш сумнівною країною євроспільноти в аспекті лояльності до демократичних цінностей. Будапешт за період правління правої партії «Фідес» почав висловлювати чимало невдоволення ліберальною ідеологією ЄС. Більше того, у одній з промов угорський прем’єр Віктор Орбан проголосив кінець ери ліберальної демократії та наголосив а християнському корінні його країни.
В країні розпочалася масштабна антиімігрантська інформаційна кампанія, навчальні предмети з гендерних студій в університетах були названі урядом ідеологічними, а не науковими, а критика ліберальних ідей стала системною у промовах прем’єра. Об’єктом жорсткої критики угорського уряду Орбана став американський бізнесмен Джордж Сорос, який через свій фонд “Відкрите суспільство” фінансує чимало правозахисних ініціатив в Європі, та зокрема, в Угорщині. Влітку минулого року Угорщина запустила ініціативу під назвою «Стоп Сорос», націлену на президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера і Джорджа Сороса, яких уряд Орбана звинувачує у бажанні “заповнити Угорщину мігрантами”. Фотоколаж на білбордах сповіщає, що «вони хочуть ввести обов’язкові квоти на переселення. Вони хочуть послабити право держав-членів на охорону кордонів. Вони хочуть полегшити імміграцію за допомогою віз для мігрантів». Угорська влада переконує виборців у намірі керівництва ЄС заселити Угорщину мігрантами, як це нібито передбачає так званий «план Сороса».
Уряд Орбана зайняв рішучу позицію не допустити появи мігрантів в країні, а прийняті поправки до Конституції заборонили заселення іноземних народностей в Угорщину. Водночас, угорський прем’єр Віктор Орбан зазначив, що не піддасться шантажу і не змінюватиме політику щодо неурядових організацій і мігрантів. Орбан навіть заявив, що ЄС може розколотися, якщо одна його частина буде змушувати іншу прийняти проміграційну політику. «Якщо нас змусять прийняти міграційний пакт ООН або рішення Європейської Комісії, щоб змусити виконувати їх західну політику поступок, розпад не можна виключити» – повідомлено на сайті угорського уряду
Європейська атака на Будапешт
У відповідь на такі дії угорського уряду, Європейський парламент минулого року навіть звинуватив Угорщину в порушенні верховенства права та в утисках неурядових організацій і закликав ввести санкції проти країни через системні проблеми з незалежністю судових органів, свободою ЗМІ й правами біженців і меншин.
В Європарламенті було зачитано доповідь про порушення прав і свобод людини в Угорщині, яку виголосила депутат від Нідерландів Джудит Сарджентіні. «Угорський уряд змусив мовчати незалежні ЗМІ, посадив вчених на повідок, намагаючись позбавити майбутні покоління навичок критичного мислення. Уряд замінив незалежних суддів тими, хто має близькі зв’язки з режимом. Він зробив неможливим для неурядових організацій надання необхідних послуг, наприклад, бездомним людям, мігрантам та біженцям», – констатувала Сарджентіні. Фактично в ЄС заговорили про ігнорування Будапештом базових європейських цінностей, таких як повага до свободи, демократії, рівності та дотримання прав людини, і закликали до рішучих дій проти країни-порушниці. «Нападки Орбана на пресу, судову систему, мігрантів, біженців і представників меншин представляють системну загрозу основним принципам ЄС», – наголошує Сарджентіні. За санкції проти Угорщини висловилися дві третини загальної кількості депутатів, які, при відсутності результатів, можуть стосуватися навіть призупинення права голосу в Раді ЄС.
Особливе обурення в Брюсселі викликали норми угорського закону про освіту який передбачає посилення правил для реєстрації іноземних вузів й ускладнює процедуру отримання дозволу для надання освітніх послуг. Його положення загрожувало закриттям Центрально-Європейського університету, що належить фонду Джорджа Сороса, відомого поширенням ліберальних цінностей. Через це Єврокомісія почала процес проти Угорщини в суді ЄС.
Лідер фракції Європейської народної партії Манфред Вебер, також розкритикував гоніння на неурядові організації, мігрантів і неугодні владі університети. А 12 європейських партій з дев’яти країн направили прохання про виключення партії «Фідес» Віктора Орбана або призупинення його членства.
Ще різкіше на діяльність угорського лідера відреагували в Німеччині. Влада землі Баден-Вюртемберг скасувала візит угорського міністра МЗС Петера Сійярто до Штутгарта, де розташовуються німецькі корпорації Mercedes та Bosch, які є надзвичайно важливими для угорської економіки. Очільник уряду цієї німецької землі Вінфрід Кречманн прямо зауважив, що здійснено це саме через антибрюссельську кампанію Будапешта.
В ЄС склався вже настільки негативний образ угорського прем’єра, що на саміті Східного партнерства в Ризі в травні 2015 року голова Єврокомісії Юнкер під час зустрічі з Орбаном навіть назвав його диктатором і дав глузливо-жартівливого ляпаса по щоці.
Яким шляхом піде Угорщина?
Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана дедалі глибше заходить у конфлікт з брюссельським керівництвом ЄС і відмовляється йти на принципові поступки у питаннях мігрантів. Звіт спецдоповідача Європарламенту угорський прем’єр Орбан назвав «образою Угорщини та угорської нації», зазначивши, що його держава має власне бачення способів управління країною, ніж інші члени ЄС, і це є «різноманітність Європи». «Ви збираєтеся звинуватити Угорщину, яка була членом християнських націй тисячу років. Ви збираєтеся засудити Угорщину, яка зробила великий внесок в історію Європи важкою працею і проливала кров, коли це було потрібно. Ви збираєтеся засудити Угорщину, яка повстала зі зброєю проти найбільшої армії у світі – радянської – і проливала кров за свободу і демократію, – а коли прийшов час, відкрила свої кордони для друзів з боку східного кордону Німеччини», – заявив Орбан у своїй промові в Європарламенті.
Угорщина намагається проводити підкреслено незалежну політику у складі Євроспільноти: то закликає зняти санкції з Росії за анексію Криму, то намагається зіграти свою гру у партнерських відносинах України та Нато, блокуючи правом вето офіційні зустрічі представників обох сторін. Таким чином Будапешт прагне добитися від України поступок у мовному законодавстві щодо угорців на Закарпатті. А конфлікт з Брюсселем та антиліберальна риторика взагалі перетворюють Угорщину на найбільш «непевного» члена ЄС. Однак серйозно псувати стосунки з європейськими партнерами Будапешт також не хоче, з огляду на економічну залежність угорської економіки від ЄС.
За таких умов Орбан навіть не проти піти на певні поступки Брюсселю. Так, керівник офісу угорського прем’єра Гергей Гуйяш повідомив, що Віктор Орбан готовий вибачитися, якщо когось із «Європейської народної партії» образили його слова. Більше того, в Будапешті навіть розпочали частковий демонтаж скандальних білбордів з Соросом та Юнкером, на що лідер Європейської народної партії Вебер відзначив, що це «добрий знак». Однак на поступку у питанні забезпечення роботи американських програм Центральноєвропейського університету, Віктора Орбан не пішов навіть під тиском Вашингтона. Це засвідчує, що Будапешт і далі вестиме власну гру в ЄС без огляду на позицію Брюсселя.
Показовим моментом у інформаційному протистоянні Будапешта і Брюсселя стала підтримка Угорщини Варшавою, яка виступила проти запровадження Євросоюзом санкцій проти Угорщини. Польща пообіцяла докласти зусиль, аби рішення Європарламенту не мало практичних наслідків для Угорщини і наголосила на суверенному праві країни на внутрішню політику. Обидві центральноєвропейські країни давно розділяють спільну позицію щодо блокування міграційної політики Брюсселя, який прагне й у Польщі розмістити певну кількість мігрантів з Африки та Азії.
Міграційне питання, яке в свій час стало чи не найголовнішою причиною виходу Британії з ЄС, сьогодні також гостро розділяє на два табори країни Західної та Центральної Європи. Одностайність поглядів на міграційну політику країн Вишеградської четвірки та Балтії, які базуються переважно на більш традиційних національно-християнських цінностях, формують підстави для тіснішої співпраці держав регіону Міжмор’я, які вже є членами ЄС. Результатом такого регіонального партнерства може бути конструювання спільної міждержавної політики регіону аж до успішного тиску на Брюссель та зміни міграційної політики ЄС з урахуванням інтересів центральноєвропейських держав.
Автор: Валерій Майданюк
