15 років у ЄС: підсумки для Польщі та Балтії
1 травня наші європейські сусіди відсвяткували 15 річницю вступу до Європейського Союзу, яку вчора урочисто відзначили самітом лідерів і урядовців десяти країн у Варшаві. У 2004 році в ЄС вступили одразу 10 нових членів: Польща, Угорщина, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Чехія, Естонія, а також Мальта і Кіпр, що стало найбільш масштабним розширенням за всю історію існування ЄС. Їхній шлях до об’єднаної Європи не був простим і пролягав через низку труднощів, багато з яких не подолані й досі, однак за останні п’ятнадцять років в цих країнах багато чого змінилося на краще.
25-та економіка світу: польський стрибок
Польща, розпочала процес євроінтеграції одразу ж після здобуття незалежності у 1989 році. Вже у грудні 1991 ЄС підписав із Варшавою угоду про асоціацію, яка передбачала підготовку до вступу в Євросоюз. А вже у 1994-му Польща подала заявку на членство. З 1996 року спеціальний Комітет із євроінтеграції займався адаптацією польського законодавства до європейських стандартів. Натомість уряди Естонії, Латвії та Литви подали заявку в 1995 році, проте процес розгляду Європейською радою зайняв тривалий час – офіційне запрошення відбулося лише через 7 років.
У 2003-му у Польщі відбувся референдум щодо вступу країни до ЄС, на якому 77,45% відповіли “Так” на питання: Чи виражаєте Ви згоду на вступ Республіки Польща до Євросоюзу? Членом ЄС Польща стала 1 травня 2004 року, а до зони Шенгену долучилася 21 грудня 2007 року. З того часу, за даними опитування CBOS, абсолютна більшість поляків позитивно оцінюють членство Польщі в Євросоюзі – 91%. Проти Польщі в ЄС висловлюються лише 5% респондентів. Передусім поляки високо оцінюють економічні та фінансові вигоди від членства, а 74% вважають, що якби Польща не вступила до ЄС, то розвивалась би повільніше.
Впродовж останніх 15 років Польща отримала суттєву підтримку з Брюсселя, в тому числі й фінансову. На більшість євроінтеграційних реформ Польщі виділялися кошти з Брюсселя, які стали для поляків однією із найбільших переваг євроінтеграції. Водночас, виділяючи кошти, Європа вимагала від молодої демократії глибоких структурних змін і реформ. Законодавство потрібно було привести у відповідність до норм ЄС. У сфері підприємництва вимагалася інституційна підтримка малого і середнього бізнесу, щоб той був конкурентним на відкритому ринку Європи, а в аграрному секторі запроваджуватися модернізація. Лише за останні 10 років, Польща отримала від ЄС загалом близько 101 млрд. доларів, за рахунок яких відремонтувала автодороги, школи, лікарні та культурні об’єкти.
Водночас, переваги, які отримала Польща завдяки вступу до ЄС, стали базою для інтенсивного розвитку країни. Поляки отримали відкриття європейських кордонів, польські фермери змогли експортувати сільськогосподарську продукцію, насамперед яблука на європейський ринок, школярі почали вступати у європейські університети, а польські робітники почали їздити на заробітки у Норвегію та Швецію. Якщо у 1990-ті роки основним експортним продуктом Польщі були пиломатеріали та вугілля, то сьогодні замість дерева Польща продає високоякісні меблі, різні типи машинного обладнання, транспортних засобів та продукти харчування. Польські компанії та продукція зробили величезний якісний стрибок, завоювавши європейські ринки.
Сьогодні, після 15-річчя перебування у Євросоюзі, ВВП на душу населення у Польщі становить майже 12 000 доларів. За даними тижневика The Economist, який вийшов зі спеціальним випуском «Новий золотий вік Польщі», за темпами розвитку Польща може претендувати на звання економічного лідера Європи. Вже сьогодні чимало економічних видань називають Польщу “другою Німеччиною”, маючи на увазі і польське “економічне диво”, і потенційну економічну роль у Європі. Нинішнє покоління поляків має найвищі доходи в історії, більше того, максимально скоротилася дистанція з найрозвинутішими країнам Заходу і це особливо підкреслюють в The Economist. За підрахунками The Economist, з 1995 року економіка Польщі зростала навіть швидше ніж азіатські тигри. Польща офіційно увійшла до групи 25 найбільш розвинених світових ринків за класифікацією агентства FTSE Russell і перебуває в одній групі із США, Японією та Німеччиною.
В Україні люблять порівнювати нашу державу із Польщею, але зараз таке порівняння не на користь України. Маючи практично однакові з Польщею стартові умови у 1991 році, сьогодні для України, щоб наздогнати Польщу, якщо її економіка продовжить зростати такими ж темпами, потрібно майже 50 років. Поляки фактично живуть більш ніж втричі краще, ніж українці, і головним інвестором та гарантом успіхів польської економіки, геополітичної безпеки та демократії став саме Євросоюз.
“Балтійські тигри”?
Попри суцільний негатив російських ЗМІ, які в оцінках економічного становища країн Балтії завжди вбачають погіршення в порівнянні з “раєм в СРСР”, перебування Литви, Латвії та Естонії в ЄС дуже позитивно вплинуло на їх економіки. До прикладу – за 15 років після вступу до Євросоюзу зарплати в Естонії зросли в три рази, з 400 до 1300 євро, при цьому, зростання зарплат випереджало зростання цін.
Завдяки європейському законодавству та підтримці, Литва, Естонія і Латвія відрізняються економічними перевагами для бізнесу: сприятливим рівнем оподаткування, підтримкою уряду, дружнім регулюванням ділового сектора. Країни Балтії стали базою для світових брендів, таких як: Skype, Google, Barclays, Western Union, Uber, Nasdaq і інших. До прикладу, за останні роки Литва була в числі країн з найбільш динамічною економікою, а показники зростання ВВП Литви були вищими в порівнянні з багатьма європейськими країнами.
Впливовий американський діловий журнал Forbes висунув Литву на 15-у позицію в щорічному рейтингу кращих країн для розвитку бізнесу. Крім того, Литва потрапила в топ-30 країн найбільш сприятливих для розвитку бізнесу, що засвідчують показники Doing Business Index. Основними інвесторами в економіку Литви стали-країни члени ЄС, насамперед з Північної Європи. До прикладу, станом на 2016 рік Швеція інвестувала – 3,2 млрд. євро, Нідерланди – 1,7 млрд., Німеччина – 1,3 млрд. євро, Норвегія – 859,9 млн. євро, Польща – 708,6 млн. євро та Естонія – 587, 6 млн. євро.
Подібною є ситуація і в балтійських сусідів Литви – Естонії та Латвії, які користуються усіма перевагами євроінтеграції. До прикладу 11% бюджету Естонії становить допомога країн ЄС, яка спрямовується на інфраструктуру та соціальні проекти країни. Декілька років тому, європейська преса, коментуючи економічні успіхи країн Балтії, навіть почала вживати термін “балтійські тигри”, хоча й пізніше, темпи росту економік країн регіону демонстрували певне зниження.
Труднощі євроінтеграції
Безумовно, і Польща, і країни Балтії, та інші нові члени ЄС, окрім успіхів, отримали й чимало труднощів, пов’язаних з великою трудовою міграцією до Західної Європи. Негативом стало закриття цілих галузей промисловості, які не витримали конкуренції з боку європейських компаній і були поглинені великими концернами – німецькими або французькими. Свобода пересування робочої сили, яку гарантувало приєднання до ЄС, вплинуло на відтік кваліфікованих фахівців. Наприклад, Литву за цей час покинули до мільйона жителів.
Трудова міграція з Польщі сягнула 11 % населення, а в Естонії та Латвії навіть досягла 17 %. Російські медіа з цього приводу навіть зловтішаються, що відтік населення з країн Балтії за період членства в ЄС перевищив демографічні втрати часів радянської окупації. Адже за період 1940-их років кількість депортованих з балтійських республік становила 10 % населення. Таким чином російська пропаганда хотіла продемонструвати, нібито під владою Москви, країнам Балтії жилося краще, аніж у ЄС. Маніпулюючи цифрами, російські пропагандисти намагаються показати, нібито 8-годинний робочий день естонського робітника у Фінляндії чи Німеччині гірший, аніж життя та примусова праця в’язнів сталінських таборів та спец переселенців, депортованих до Сибіру. Враховуючи імперські плани Москви щодо повернення втрачених радянських територій під свій контроль, призначення таких маніпулятивних висловлювань є зрозумілим. Однак вплинути вони можуть лише на адептів “русского мира”, але не на мешканців Балтії, для яких перебування в СРСР стало одним з найтемніших періодів історії.
Однак, окрім економічних успіхів та фінансової допомоги європейської спільноти, яка якісно змінила інфраструктуру східноєвропейських членів ЄС, приналежність до Євросоюзу і НАТО забезпечує Польщі та державам Балтії функціонування правової держави та сприяє зміцненню демократії. І що найважливіше – членство у ЄС дає міцні гарантії безпеки, що особливо актуально на фоні агресивних, загарбницьких настроїв РФ. До того ж, економічний розрив між рівнем розвитку старих і нових членів Євросоюзу постійно скорочується і сьогодні навіть так звані євроскептики, які виступають проти євроінтеграції, визнають, що плюсів від перебування в складі ЄС більше аніж мінусів.
Автор: Валерій Майданюк
