Чому ПАРЄ проігнорувала Україну?

Рішення ПАРЄ про зняття санкцій з РФ підтвердило для України пріоритетність актуалізації співпраці з найближчими сусідами по Міжмор’ю.

25 червня на нічному засідання Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму та запросила Росію повернутись до роботи без обмежень права голосу. Європа погодилася частково закрити очі на те, що РФ анексувала Крим, розв’язала війну на Донбасі та збила малазійський боїнг. І незважаючи на це, їй повертають право голосу та можливість впливати на європейські справи.

Про ймовірність зняття санкцій говорили багато протягом останнього року, однак саме зараз зацікавленим країнам вдалося це реалізувати. Одним з ключових аргументів називають зацікавленість євробюрократії у російських членських внесках, які остання перестала платити три роки тому. Російські внески повинні були становити 33 млн. дол. на рік і це суттєво обмежило бюджет організації.

Те, що західноєвропейські країни хочуть владнати конфлікт з Росією і отримати нарешті її фінансовий внесок, стало очевидним із заяви держсекретаря МЗС Франції, яка у виступі у Страсбурзі навіть не згадала про агресію РФ проти України, коли перераховувала очікувані кроки з боку РФ. У заяві чиновниці було вжито навіть не термін “агресія”, а “політичні розбіжності”. Причому рішення зняття санкцій з РФ підтримала абсолютна більшість членів організації – 118 делегатів. Зокрема делегації Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Норвегії, Австрії, Словаччини, Туреччини, Ісландії, Кіпру й Азербайджану. Проти повернення російської делегації висловилася Грузія та більшість делегатів з Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії та Швеції.

Показово, що після повернення до Асамблеї РФ планує включити до своєї делегації в ПАРЄ і “депутатів” від окупованого Криму . Про це заявив віце-спікер Держдуми Петро Толстой: “Якщо питання Криму буде підніматися на ПАРЄ, звичайно, і депутати, обрані від Криму, і сенатори можуть стати членами делегації та представити точку зору кримчан на те, що відбувається”, – сказав Толстой.

Фактично, незважаючи на порушення РФ міжнародного права, анексії чужих територій, захоплення військових інших країн та невиконання рішень міжнародних трибуналів і порушення прав людини, Росію знову відновлюють у всіх правах учасниці ПАРЄ без жодних поступок з її боку, після кількох років закликів до “виправлення”. РФ тривалий час продовжувала стояти на своєму, і нарешті російський шантаж спрацював. Захід готовий закрити очі на дії РФ, аби лише не допустити її виходу з Ради Європи. Представники ПАРЄ пояснили таке своє рішення тим, що нібито таким чином повернуть право російським громадянам на захист, звертаючись до Європейського Суду. Незважаючи на те, що у РФ вже втілене рішення, яке дозволяє Росії не брати до уваги рішення Європейського суду із прав людини.

ЄвроЗрада?

Чимало українських політиків та експертів вже назвали те, що сталося у Раді Європи “зрадою України та європейських цінностей”, а президент України Володимир Зеленський заявив, що розчарований ухваленням резолюції ПАРЄ, яка відкрила шлях для повернення російської делегації.

Фактично, це рішення ПАРЄ стало певною мірою, першою дипломатичною поразкою Зеленського, який кілька днів перед цим мав візит до Франції та  Німеччини й намагався переконати лідерів цих держав протистояти поверненню російської делегації до ПАРЄ без виконання принципових вимог Асамблеї. “Шкода, що наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше. Я вдячний українській парламентській делегації та дружнім національним делегаціям, які мужньо боролися до кінця”, – зазначив президент.

Деякі експерти зазначають, що таке рішення ПАРЄ стало можливим саме через зміну влади в Україні, яка була використана європейськими чиновниками за як грунт для компромісів з Росією. Як би не було, однак ця неприємна дипломатична подія для України відбулася за президентства Зеленського, тож чимало громадян покладатимуть відповідальність на нового гаранта за такий зовнішньополітичний провал.

Сам факт повернення РФ до ПАРЄ став процедурним дипломатичним моментом, який звісно не означає критичної зміни становища та зняття з Москви усіх санкцій, однак ця подія має символічне значення. Це своєрідний  перший «дзвіночок», який  означає першу маленьку перемогу російської дипломатії, і свідчення, що Європа готова пробачати РФ багато її вчинків без жодних поступок і навіть обіцянок Москви дотримуватися міжнародного права. Цей крок назустріч Росії може навіть бути сигналом до зближення та певного потепління у відносинах РФ та Європи.

При цьому, символічно для Києва є те, що зняття з Росії санкцій з боку ПАРЄ  сталося за головування Франції в Раді Європи. Міністр МЗС Павло Клімкін наголосив, що для Франції неприпустимо “бути країною-засновником Нормандського формату і розгортати червону доріжку перед російськими депутатами без виконання РФ жодних з висунутих умов. Це просто тотальний когнітивний дисонанс, який ще відгукнеться всій Європі”, – наголосив політик.

Показово, що російська делегація, була настільки впевнена у перемозі, що у понеділок ввечері прибула до Страсбурга навіть у складі з тими депутатами, які перебувають під санкціями ЄС. І Франція “як виняток” видала їм візи. Тобто зроблено перший крок до певного “відбілювання” Росії та відновлення партнерських відносин в обхід України.

Що робитиме Україна?

У відповідь на скандальне рішення ПАРЄ, українська делегація вирішила зупинити роботу у Парламентській асамблеї Ради Європи на знак протесту проти рішення про знищення санкційного механізму. Однак низка експертів, зокрема Сергій Сидоренко, вважають, що про вихід України з Ради Європи не йдеться. Адже єдина держава європейського континенту, яка перебуває за межами РЄ – це Білорусь, тож Україні не варто заганяти себе в глибоку ізоляцію. Наслідки такого кроку у відносинах із Заходом були б шкідливими для України. Зрештою, залишати Асамблею в руках росіян та їхніх союзників – також не найкращий варіант для країни, яка прагне впливати на РФ силами міжнародної спільноти. Отож Україні, скоріше за все, доведеться забути про емоції та продовжувати співпрацю в організації, яка протягує руку для партнерства з РФ.

Очевидно, що Європа зацікавлена, щоб Київ погодився із станом речей який склався і не перешкоджав  взаємовигідним відносинам із Росією. Ніхто, окрім України не буде захищати наші права та дотримання міжнародних норм щодо нашої держави. Наскільки Україна буде діяти радикально, нагадуючи Європі про російську агресію та порушення прав людини, настільки і будуть можливі нові санкції проти РФ.

Водночас, на фоні падіння довіри до Парламентської Асамблеї Ради Європи, депутати якої заради російських фінансових внесків погодилися поступитися європейськими принципами та цінностями, набуває нової актуальності поглиблення співпраці України з тими державами, які до останнього захищали нашу позицію у ПАРЄ.  Польща, Грузія, країни Балтії та інші сусіди по Міжмор’ю, а також розбудова відносин навколо трикутника «Вашингтон-Варшава-Київ», повинні стати пріоритетнішими напрямками зовнішньої політики України. Ці держави важче спокусити російськими грошима чи економічним партнерством, адже вони, як і Україна, з власного історичного досвіду усвідомлюють сутність російської загрози та подальші наслідки партнерства з РФ.

Автор: Валерій Майданюк