Експерт: Війна за воду в Крим була би для Росії дуже дорогою

Експерт Осередку східних студій переконаний, що для Росії військовий варіант розв’язання питання зовсім не є таким певним, оскільки витрати можуть значно перевищувати потенційну вигоду, передає Польське радіо.

Гідрологічна ситуація Криму дуже складна. Війну за воду не можна виключити, але наразі росіяни використовують інші методи, аби переконати Україну та міжнародну спільноту, – каже аналітик і експерт варшавського Осередку східніх студій Кшиштоф Нєчипор у розмові з BiznesAlert.pl.

Фахівець наголошує, що Росія активізувала зусилля щодо зміни підходу України до водопостачання через форуми міжнародних організацій, в основному ООН. Однак російські спроби заручитися міжнародною підтримкою досі були безуспішними. Захід ще не чинить тиску на Україну в цьому питанні, – каже експерт.

Ще одним елементом, який Росія використовує, щоб переконати Україну, є погрожування збройним конфліктом та силовим захопленням Каховського водосховища, де починається Північно-Кримський канал, – додає Кшиштоф Нєчипор.

Приводом для початку операції могли би стати великі військові навчання Кавказ-2020, що відбудуться у вересні. Зі стратегічного погляду, подібні дії не можна виключати, – наголошує експерт Осередку східних студій.

Вторгненню Росії в Грузії у 2008 році передували саме такі військові навчання. Ризик вторгнення завжди більший, коли внутрішня ситуація у Росії ускладнюється. Тим часом рейтинги підтримки президента Путіна свідчать, що для російської влади ця ситуація не є комфортною, – переконує фахівець.

Сама військова операція, ймовірно, передбачала би захоплення Каховського водосховища, розташованого понад сто кілометрів від Перекопського перешийка, або 400 км від Донбасу. Це означає, що це мала би бути велика військова операція за участі всіх видів збройних сил Росії. На противагу анексії Криму у 2014 році, коли основні дії взяли на себе спецпідрозділи та військово-повітряні війська, – розповідає Кшиштоф Нєчипор.

Експерт додає, що тепер, однак, Росії довелося би зіткнутися з українською армією, яка вже перебуває у значно іншому стані, ніж у 2014 році. А це означає, що військовий варіант зовсім не є певним, оскільки витрати можуть перевищувати потенційну вигоду.

За словами аналітика Осередку східних студій, росіяни сподіваються, що, підтримуючи напруження і погрожуючи Україні військовим втручанням, вони змусять українську владу піти на поступки. Або вони призведуть до соціальних заворушень і спалаху наступного Майдану.

Росія хоче, щоб Україна була слабкою, поділеною, дестабілізованою та неспроможною захистити себе. Поки що, однак, Україна вміло використовує російські погрози, щоб мотивувати Захід вести політику ізоляції та санкцій проти Росії. Дивлячись ширше, кожна сторона виграє від посилення напруження та загрози війною, – переконує експерт.