Голова ІНП Польщі: До заяв української влади ставимося стримано

В Україні від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ проходить дуже довгий шлях, – заявив голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, підкресливши, що він обережно ставиться до слів української сторони щодо необхідності пошуку та ексгумації жертв часів Другої світової війни

У декларації, підписаній у Києві в понеділок, президенти Польщі та України Анджей Дуда і Володимир Зеленський наголосили на необхідності забезпечити можливість пошуку та ексгумації жертв конфліктів та політичних репресій 20 століття. Закликали також до закінчення окупації Криму та агресії на Донбасі, передає Польське радіо.

«Поява у декларації президентів Польщі та України, підписаній у Києві, рядків, у яких зазначається, що “повинна бути забезпечена можливість пошуку та ексгумації жертв” є важливим актом, і добре, що ці слова були сказані. Це сталося завдяки президенту Анджею Дуді, за що ми дуже вдячні. Наш попередній досвід з українською стороною показує те, що ми дивимось на ці слова з певною стриманістю, оскільки в Україні є довгий шлях від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ», – сказав Ярослав Шарек в інтерв’ю Польському пресовому агентству (РАР).

Голова Інституту національної пам’яті нагадав, що в листопаді минулого року, після першої декларації президента України про скасування мораторію на пошук польських жертв, фахівці Інституту національної пам’яті могли розпочати пошуки лише у Збоїщах у Львові, де спочивають загиблі солдати Війська Польського з 1939 року, які захищали Львів від наступу Вермахту.

«Після того, як їх знайшли, не було згоди на подальші роботи і їх довелося поховати знову», – підкреслив Шарек.
Голова Інституту національної пам’яті також зазначив, що українська влада, незважаючи на минулорічну декларацію президента Зеленського, досі не відповіла на багато запитів ІНП щодо подальшого розшуку чи ексгумації польських жертв.

Ярослав Шарек також пояснив, що пошук та ексгумація – це процес, який вимагає погодження з місцевою владою в Україні, і для неї навіть президентські декларації не є обов’язковими для виконання, а іноді вона просто ігнорує їх.

«Тому ми зможемо говорити про зміну ситуації лише тоді, коли ми реально почнемо виконувати роботу та успішно її закінчимо. До цього часу це було неможливо», – сказав голова ІНП Польщі.

«Ми не отримали жодної згоди, і в той же час українська сторона не подала жодного запиту на проведення ексгумації. Тож ми весь час чекаємо», – наголосив Ярослав Шарек.

У декларації, підписаній у Києві, президенти Польщі та України визнали «важливу потребу вшанування пам’яті невинних жертв конфліктів та політичних репресій 20 століття». «Ми наголошуємо на необхідності забезпечити можливість розшуку та ексгумації цих жертв, щоб віддати належне їхній пам’яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам, у дусі поваги до історичної правди», – йдеться в опублікованому документі.

Президенти також засудили «акти вандалізму проти польських культурних пам’яток та меморіалів в Україні, а також проти українських культурних пам’ятників та меморіалів у Польщі». Очільники держав також звернулися до «компетентних органів щодо належного догляду за ними».