Литва готується до найгіршого: оприлюднено план евакуації столиці
Зважаючи на зростаючу геополітичну напруженість, спричинену агресивною політикою Росії, столиця Литви – Вільнюс, розробила детальний план повномасштабної евакуації цивільного населення на випадок потенційного військового вторгнення російських військ.
Очільник Вільнюса, мер Валдас Бенкунскас, публічно заявив про існування трьох основних евакуаційних маршрутів, які спрямовані на захід від міста. Такий вибір напрямку пояснюється історичним контекстом, адже, за словами мера, загроза для Литви традиційно надходила зі східного боку. Враховуючи близькість Вільнюса до білоруського кордону – всього 30 кілометрів – розроблений план передбачає можливість повної евакуації близько 540 тисяч мешканців міста протягом 48 годин.
Водночас Валдас Бенкунскас наголосив, що активація плану евакуації розглядатиметься як крайній захід, до якого вдадуться лише в ситуації, коли військові сили не зможуть стримати потенційного агресора та забезпечити оборону міста. Мер підкреслив, що метою оприлюднення цього плану є не провокування паніки серед населення, а забезпечення готовності та злагодженості дій міської влади та відповідних служб у разі виникнення кризової ситуації. Він висловив сподівання, що розроблений план ніколи не знадобиться на практиці.
Як інформує британська телерадіомовна корпорація BBC, детальний план евакуації для півмільйонного Вільнюса включає в себе розгалужену мережу зі 150 визначених маршрутів виїзду з міста. Окрім того, планом чітко визначено райони міста та конкретні пункти збору для евакуації населення. Для оперативного інформування мешканців про початок евакуації передбачається використання різних каналів комунікації, включаючи SMS-повідомлення та систему міських сирен. Також ведеться розробка спеціалізованої системи оповіщення через мобільні додатки, що дозволить швидко доносити важливу інформацію до кожного жителя.
При розробці вільнюського плану евакуації був врахований досвід України реагування на повномасштабне російське вторгнення, зокрема, аналізувалися дії та заходи, які вживалися в Києві в перші дні війни. Це дозволило адаптувати кращі практики та врахувати потенційні виклики, з якими може зіткнутися велике місто в умовах військової агресії.
На осінній період заплановано проведення навчань з евакуації, які дозволять відпрацювати практичні аспекти розробленого плану, перевірити ефективність комунікаційних каналів та оцінити готовність міських служб до дій в умовах надзвичайної ситуації.
Оприлюднення цього плану відбулося напередодні запланованих на вересень спільних російсько-білоруських військових навчань “Захід”. Ці навчання викликають занепокоєння в країнах Балтії, оскільки передбачають значне пересування військової техніки та особового складу поблизу їхніх кордонів.
Крім цього, Литва має спільний кордон з Калінінградською областю – сильно мілітаризованим російським ексклавом, розташованим на узбережжі Балтійського моря. Військові експерти вже тривалий час розглядають так званий Сувалківський коридор – вузьку смугу території вздовж литовсько-польського кордону, що межує з Калінінградською областю та Білоруссю – як потенційно вразливу ділянку на східному фланзі НАТО. У випадку його захоплення Росією буде перерізано сухопутні шляхи, що з’єднують Польщу з Литвою та іншими країнами Балтії, що матиме серйозні наслідки для безпеки всього регіону.
З огляду на ці загрози, Міністерство внутрішніх справ Литви раніше повідомляло про плани інвестувати значні кошти – 16 мільйонів євро – в модернізацію систем спостереження на чотирьох прикордонних пунктах, розташованих на кордоні з Калінінградською областю. Крім того, Литва має намір провести модернізацію та укріплення другого стратегічного маршруту, що проходить через Сувалківський коридор, з метою підвищення його пропускної спроможності та стійкості у випадку виникнення кризових ситуацій. Ці заходи свідчать про серйозне ставлення литовської влади до питань національної безпеки та готовність до можливих загроз.
Автор: Валерій Майданюк
