Як Орбан використовує шпигунський скандал з Україною для політичного виживання — BBC

Серія арештів, дипломатичних висилок і публічних принижень спричинила нове загострення у відносинах між охопленою війною Україною та її непростим сусідом — Угорщиною, пише кореспондент ВВС у Центральній Європі Нік Торп.

NV публікує матеріал у межах інформаційного партнерства.

У центрі конфлікту — звинувачення в тому, що уряд Віктора Орбана та його партія «Фідес» використовують цей скандал для боротьби з головним політичним опонентом — опозиційною партією «Тиса», яка зараз лідирує в опитуваннях перед виборами 2026 року.

На початку місяця Служба безпеки України (СБУ) повідомила про арешт двох громадян України, яких звинувачують у шпигунстві на користь Угорщини.

Згідно зі звинуваченнями, які підтверджуються відео- та аудіодоказами, чоловік і жінка працювали на угорську розвідку і готувалися начебто до угорських військових дій на території України.

У відповідь Угорщина вислала двох українських дипломатів, Україна зробила те саме, що ще більше погіршило й без того напружені відносини. Також Угорщина заарештувала громадянина України, звинувативши його у шпигунстві.

Орбана вважають найближчим союзником Росії в Євроcоюзі. Його уряд порушив єдність з європейськими партнерами, зберігаючи торгівлю з Росією, виступаючи проти санкцій, відмовляючись дозволити транзит озброєнь і порівнюючи Україну з Афганістаном.

Тепер він звинувачує Київ у спробах «зганьбити» його країну.

Нещодавно всі вісім мільйонів угорських домогосподарств отримали урядову анкету під назвою «Vox 2025», у якій їх закликають виступити проти вступу України до ЄС.

Менше року тому Орбан позиціонував себе як єдину людину на планеті (окрім Папи Римського), яка намагається досягти безумовного припинення вогню.

Однак критики розцінили його так звану мирну місію до Києва, Москви та інших столиць як спробу винагородити російську агресію.

На наступний день після зустрічі Орбана з Володимиром Путіним російська ракета влучила в дитячу лікарню «Охматдит» у Києві.

Через три дні лідер угорської партії «Тиса» Петер Мадяр привіз до лікарні гуманітарну допомогу від Угорщини на суму 40 тисяч доларів. Опитування громадської думки свідчать, що Мадяр може усунути Орбана від влади вже у квітні наступного року.

Чоловік, який віз лідера «Тиси» до Києва — Роланд Цебер — тепер став об’єктом атак з боку «Фідес», яка намагається звинуватити угорську опозиційну партію у зраді.

Коли я зустрів Роланда Цебера у центрі для українських біженців в Ужгороді у квітні, він справив на мене враження молодого та працьовитого політика.

Він допомагав розподіляти медичну допомогу з Угорщини, співпрацюючи з угорськими лікарями та психологами, які з 2022 року підтримують внутрішньо переміщених українців із зони бойових дій на сході.

Як він розповів мені, його проблеми почалися за кілька тижнів після поїздки Петера Мадяра до Києва.

У серпні він дізнався, що йому заборонили в’їзд до Угорщини, а на вимогу Угорщини — і до всієї Шенгенської зони, без жодних пояснень.

Лист Цебера до угорського посольства в Києві залишився без відповіді.

Ласло Тороцкаї, лідер ультраправої партії «Наша Батьківщина» в угорському парламенті, назвав його «терористом».

Мате Кочіш, голова фракції «Фідес» у парламенті, заявив, що Цебер — «український шпигун», який давно перебуває в полі зору угорської контррозвідки.

«Я відкидаю всі подібні звинувачення, які намагаються пов’язати мене з будь-якою розвідувальною діяльністю. Це абсурд. Я закарпатський політик, який чесно й відкрито працює для своєї батьківщини та в інтересах Угорщини», — сказав Цебер у телефонному інтерв’ю.

Як депутат обласної ради Закарпаття Роланд Цебер каже, що зустрічається з політиками різних поглядів — зокрема й із заступником міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяром.

«Я український політик і зустрічаюся з усіма. Вся ця ситуація — абсурдна. Вони хочуть втягнути мене в цю шпигунську історію. Але будь-хто зі здоровим глуздом зрозуміє, що це нісенітниця», — каже Цебер.

Найслабшою ланкою в наративі угорського уряду є те, що якби він справді був у полі зору угорської розвідки, то урядовці та Петер Мадяр як депутат Європарламенту отримали б попередження триматися від нього подалі.

Угорська громада на Закарпатті стала своєрідною «побічною жертвою» конфлікту між Україною та Угорщиною.

За останнім переписом населення України 2001 року, угорська меншина нараховувала близько 150 000 осіб. Однак за останніми оцінками, ця цифра зменшилася до 70−80 тисяч. Десятки з них загинули, воюючи за Україну проти Росії.

Ще один поворот у цій історії – звинувачення проти колишнього начальника Генерального штабу Угорщини Ромулуса Русзін-Сенді, який нині є помітною фігурою в партії «Тиса».

Його атакували підконтрольні уряду медіа, звинувачуючи в тому, що «колишній високопосадовець оборонної сфери» — очевидно, мається на увазі саме він — нібито мав контакти з українською розвідкою.

Русзін-Сенді відповів, заявивши, що проти нього ведеться кампанія з дискредитації.

«Я — чесний угорський громадянин, який носить військову форму з 14 років. Я шокований і засмучений тим, що те, що я та мої товариші зробили для країни, для вас нічого не варте», — написав він на Facebook, звертаючись до уряду.

З часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Віктор Орбан позиціонував себе як «людина миру» та виграв вибори у квітні 2022, обіцяючи не втягувати Угорщину у війну.

Однак витік запису з 2023 року, оприлюднений Петером Мадяром, розповідає зовсім іншу історію.

На ньому міністр оборони Крістоф Салай-Бобровнічкий заявляє, що через рік після початку війни уряд вирішив відійти від мирної риторики та перейти до «нульового етапу на шляху до війни» — тобто формування боєздатної угорської армії.

У тому ж році багатьох досвідчених атлантистів, зокрема Русзін-Сенді, звільнили в межах «омолодження» армії.

Їхні посади обійняли офіцери, лояльні до уряду та проросійської політики.