65 кілометрів напруги: мешканці Сувалківського коридору залишають домівки в очікуванні війни
Як пише німецьке видння BILD литовці, що живуть в Сувалківському або Сувальському коридорі, масово залишають регіон, побоюючись вторгнення Росії. Журналісти відзначають напругу та тривожність, котрі буквально вирують в повітрі в усіх країнах Балтії, особливо на фоні зростання частоти згадок про Сувалківський коридор в російському інфопросторі.
Сувалківський коридор, який з’єднує Литву з Польщею, завширшки лише 65,4 км. Він розділяє Білорусь та російську Калініградську область і вважається найвразливішим місцем в обороні східного флангу НАТО. У випадку війни Путін може атакувати тут територію НАТО з двох сторін, а російська артилерія з дальністю стрільби понад 30 км може взяти під вогневий контроль весь регіон.
Для захисту коридору Німеччина планує розгорнути у Литві 5 тис. військових до 2027 року. Основне завдання цієї бригади — захист Сувальського коридору. Частини, які вже прибули, проводять активні військові навчання, моделюючи сценарії можливої атаки. Однак вже у вересні Росія проведе навчання “Захід-25” на білоруському кордоні. Як зазначає видання, після аналогічних навчань наприкінці 2021 року РФ вторглася в Україну у лютому 2022 року. Це лише підсилює тривожні сигнали про можливу ескалацію..
Про потенційну загрозу коридору заявив Головнокомандувач бундесверу генерал Карстен Бройєр у коментарі для Bild: «Сувалківський коридор — це не просто географічна точка, а вузьке стратегічне перехрестя всього східного флангу НАТО. Контроль над ним має вирішальне значення для захисту Балтійського моря та країн Балтії».
Якщо російським військам вдасться захопити коридор, країни Балтії — Литва, Латвія й Естонія — будуть фактично відрізані від наземної підтримки НАТО.
За інформацією Bild і угорського ресурсу Portfolio.hu, мешканці Сувальського коридору в Литві вже масово покидають регіон, побоюючись вторгнення. Місцеві жителі не питають “чи”, вони питають “коли?”.
Крім того, Литва посилює укріплення на кордонах із Білоруссю та Калінінградом — там встановлюються загородження з колючого дроту та протитанкові міни. Слідом за нею Польща, Латвія та Естонія оголосили про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін.
Сувалківський коридор вже давно вважається “ахіллесовою п’ятою” НАТО. Його втрата матиме катастрофічні наслідки не лише для країн Балтії, а й для всієї системи європейської безпеки. Реакція Німеччини, Польщі та Литви, свідчить: Захід не має наміру повторити помилки, допущені до 2022 року в Україні. Але інтригою залишається те, що скажуть у Білому домі?
Але головне питання залишається відкритим: чи встигне НАТО зміцнити цей вузький відрізок свободи до того, як Росія вирішить перевірити його на міцність?
До слова, фахівці аналітичного центру Locked N’ Loaded вважають, що Росія не має достатніх ресурсів для нападу на НАТО. Але враховуючи політику Дональда Трампа, котрий прямо заявляє про можливі наміри покинути колишніх союзників в Україні, вивести американські війська з Європи чи збільшити ціну американського військового захисту для Японії, на фоні зростаючих загроз – не можна відкидати й найгіршого сценарію.
Зрештою Москва може вдаватися до дезінформації, кібератак і провокацій, щоб залякати населення та посіяти страх. Чи навіть почати гібридну війну, наслідком якої можуть стати переговори з Вашингтоном, компроміси та торгівля суверенітетом країн Альянсу.
Автор: Валерій Майданюк
