Держави Балтії готують лікарні до війни

Країни східного флангу НАТО готуються до можливого вторгнення: лікарні облаштовуються на випадок війни з Росією

У світлі зростаючої загрози з боку Росії та на тлі повномасштабної війни в Україні, країни східного флангу НАТО — зокрема Литва, Латвія, Естонія та Польща — здійснюють активні заходи для підготовки до найгіршого сценарію: відкритого військового конфлікту з Російською Федерацією. Як повідомляє видання Politico, медичні заклади в цих країнах переглядають стратегії реагування на надзвичайні ситуації, зміцнюючи свої ресурси та інфраструктуру.

Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року європейська безпекова архітектура зазнала глибоких змін. Якщо раніше країни Балтії та Польща робили ставку на колективний захист Альянсу, то тепер паралельно з військовими програмами модернізації активно зміцнюються й цивільні структури — передусім системи охорони здоров’я.

Лікарні в регіоні інтенсивно готуються до сценаріїв масових уражень серед цивільного населення та військових. Серед першочергових заходів — створення запасів медикаментів та медичних засобів, особливо комплектів для надання допомоги при великій кількості поранених. Це включає турнікети, бинти, знеболювальні препарати, перев’язувальні матеріали та набори для операцій у польових умовах.

Багато лікарень, особливо в прифронтових містах або поблизу потенційно небезпечних об’єктів, почали облаштовувати операційні та реанімаційні зали в підвальних приміщеннях. Це дозволяє продовжувати надання медичної допомоги навіть у разі авіаударів чи артилерійських обстрілів.

Також ведеться робота над удосконаленням систем оповіщення, захисту персоналу та пацієнтів, а також автономного забезпечення лікарень (генератори, запаси води та палива). У деяких випадках персонал проходить навчання за стандартами воєнної медицини, що стало новим трендом у медичних навчальних закладах регіону.

З метою підвищення безпеки, лікарні почали закуповувати бронежилети для медиків, які можуть бути залучені до роботи у фронтових або прифронтових зонах. Це ще один свідчення того, що держави більше не сприймають медичних працівників лише як мирний ресурс — вони готуються до сценаріїв, у яких медики будуть змушені рятувати життя під вогнем.

Крім того, відпрацьовуються маршрути евакуації як для поранених, так і для медперсоналу та цивільних. Організовуються спільні навчання між медичними установами та військовими підрозділами для координації дій у надзвичайних ситуаціях.

Вторгнення Росії в Україну стало поворотною точкою для країн НАТО, особливо на сході Європи. Якщо раніше вважалося, що стаття 5 Північноатлантичного договору, яка гарантує колективний захист, є непорушною запорукою безпеки, то події останніх років засвідчили необхідність бути готовими до дій у режимі реального часу.

Нині держави Балтії та Польща активно переглядають як військові, так і цивільні стратегії. Уряди не приховують, що підготовка медичних систем до потенційної агресії є пріоритетом на найближчі роки. Це передбачає не лише фінансові інвестиції, але й зміни у нормативно-правовій базі, освітніх програмах та міжнародному співробітництві.

Масштабна війна в Україні стала для Європи гучним попередженням. У країнах, що межують з Росією або перебувають у зоні підвищеної загрози, триває активна підготовка до можливого конфлікту. Медична система є одним із ключових елементів цієї підготовки — не лише як ресурс порятунку життів, але й як символ стійкості держави перед обличчям можливої війни. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та пасивність країн ЄС з її «дозованою підтримкою» України розвіяли ілюзії щодо безпеки Європи. Це свідчить про нову реальність: мир у Європі більше не сприймається як гарантія, а як завдання, яке вимагає системної, багаторівневої підготовки.

Автор: Валерій Майданюк