Путін готує напад на Естонію?
Замість Сувалківського коридору, який називають наступним гіпотетичним напрямком російської агресії після України, Кремль може несподівано вдарити з флангу, знайшовши легшу жертву.
Останні події на світовій арені кардинально змінюють розклад сил, вибиваючи з рук кремлівського диктатора важливі козирі. Військова сутичка Ізраїлю з Іраном стала своєрідним каталізатором цих змін. Раніше Путін намагався виступати в ролі посередника у відносинах з Іраном, особливо під час “теплих розмов” з Дональдом Трампом. Однак успішні дії Ізраїлю, підтримані Вашингтоном, показали, що допомога Москви в цьому питанні вже не потрібна. У кремлівського тирана вже немає такого певності у подальшій можливості ефективного діалогу з Трампом, а “вікно можливостей” для Росії, аби продемонструвати свою “крутість” і вплив, стає дедалі вужчим.
Українська журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант Марина Данилюк-Ярмолаєва вважає, що невдовзі Путін може планувати напад насамперед на Естонію.
Зміна риторики Трампа може свідчити про те, що до нього нарешті почали надходити аналітичні записки, що висвітлюють реальні наміри Росії щодо “маленької переможної війни” на кордонах НАТО. Недарма ж держсекретар Марко Рубіо активно повертає на роботу фахівців Ради нацбезпеки, яких раніше було звільнено.
Чому Естонія приваблива ціль для Кремля?
Естонія є відносно невеликою країною. Крім того, там мешкає значна кількість російського населення, яке, на думку Кремля, може виступити «п’ятою колоною».
Тема прориву через “Сувальський, або Сувалківський коридор” (гіпотетична військова операція, що має на меті відрізати країни Балтії від решти НАТО), останнім часом стає вже не такою певною. Польща ще у 2022 році взялася за формування потужної сухопутної армії в Європі. Активно проводять військові збори та здійснюють збройні закупівлі, готуються ракети для ППО, мінуються кордони та будуються укріплення. Хоча є проблеми з браком особового складу та виробництва озброєнь, обсяги переозброєння вражають. Поляки, на відміну від деяких інших сусідів, готові стріляти і не будуть вестися на розмови про “мишебратів”.
А от білоруський сатрап вже не демонструє запопадливості.Білорусь, схоже, не бажає знову вплутуватися в загарбницькі війни з Путіним. Олександр Лукашенко тісніше співпрацює з Китаєм, мав контакти з посланцем Трампа Кітом Келлогом і навіть, заради такої “дипломатії”, звільнив з в’язниці опозиціонера Сергія Тихановського. Це створює додаткові труднощі для Путіна щодо використання Білорусі як плацдарму нападу на Сувалківський коридор.
А контроль над Естонією дасть Росії стратегічний вихід на Балтійське море. Без цього контролю російський флот може бути значно обмежений у можливостях, адже Фінляндія, Швеція, Латвія та Литва можуть спільно його блокувати. Це може призвести до того, що “хвалений Балтійський флот” буде просто простоювати в доках під час потенційної світової війни. Тож черговим потенційним ударом Кремля з флангу може стати саме Естонія.
Розуміючи, що російська армія безнадійно застрягла в Україні, Путіну потрібні якісь «перемоги». Відмова від «асвабаждєній» хоч когось змусила б його поглянути в очі власним внутрішнім проблемам. А продовження конфлікту – це спосіб відволікти увагу від внутрішніх негараздів і спрямувати енергію обдуреного населення на нову «маленьку переможну війну». Час, коли 5 стаття НАТО стає все більше дискусійною, незважаючи на запевнення Трампа на нещодавньому саміті Альянсу в Гаазі, – ідеальний шторм для старіючого Путіна, котрий хоче досягти хоч якихось імперських здобутків.
Автор: Валерій Майданюк
