Захід може передумати: чому не можна покладатися лише не мінливих союзників?
Війна з Росією показала, що жодна зовнішня допомога – не є постійною гарантією. Політичні зміни в інших країнах, економічні кризи, внутрішні виборчі цикли та геополітичні вигідніші розвороти здатні за лічені місяці або навіть дні перетворити «друга» на «нейтрального» або «сумнівного» партнера. Тому першочергова задача України – істотно наростити власну стійкість в обороні, виробництві озброєнь та фінансах.
Непевність союзників
Демократії традиційно відзначаються динамічністю та мінливістю: формуються нові уряди, розпадаються коаліції, в сусідніх державах з’являються популісти чи сили, що прагнуть перезавантаження зовнішньої політики. Це природно для систем, де влада обирається й залежить від виборців.
Україна не може на 100% покладатися на іноземну допомогу у війні за незалежність з Росією. Вибори та політичні зміни в ключових країнах-союзницях України здатні перетворити друзів на ворогів. Завтра в Чехії, Польщі, Румунії, Німеччині, Франції, Швеції чи Італії зміниться уряд і прийдуть до влади партії, котрі припинять допомогу Україні. Що тоді буде з поставками зброї Україні?
Дональд Трамп у США може знову передумати і припинити підтримку України, так як вже робив це декілька разів за останні два роки.
Завтра партнери введуть жорсткіші правила щодо експорту зброї; зміняться пріоритети бюджету, а політичні лідери переглядають свою позицію відносно допомоги – і поставки, логістика і фінансування можуть суттєво скоротитися. Такі ризики – не жахлива гіпотеза, а реальний геополітичний ризик, з яким зброя і транзит залежать від політичної волі інших держав.
Що станеться, якщо допомога обірветься?
Сьогодні Україна створює спільні підприємства з виробництва боєприпасів і техніки у Польщі, Чехії та інших країнах. Це пришвидшує виробництво й інтегрує українські постачання в міжнародні ланцюги. Але такі проєкти також уразливі. Адже що станеться, якщо прийде новий уряд і заборонить експорт зброї до України?
Новий уряд може накласти експортні обмеження, змінити законодавство чи під тиском політичних трансформацій зупинити постачання комплектуючих. Отже, партнери дають важливу допомогу, але повну залежність від їхньої доброї волі потрібно мінімізувати.
Якщо значна частина зовнішньої допомоги раптово припиниться, це створить негайний дефіцит озброєнь, боєприпасів, запчастин і логістичних можливостей. Рішення: тримати стратегічні запаси, мати можливості швидкого переобладнання цивільного виробництва під військові потреби, забезпечити альтернативні маршрути постачання та автономні ремонтні й сервісні потужності. Без таких заходів армія ризикує втратити мобільність і темп операцій.
Принципова позиція: надія на себе — не відмова від союзників
Надія лише на себе» не означає ізоляціонізм чи відмову від міжнародної допомоги. Це – політика подвійного джерела ризиків: розвивати власні виробничі потужності і одночасно підтримувати й диверсифікувати зовнішні зв’язки. Союзи важливі – але вони мають бути підсилені власною автономією.
Україні необхідне швидке нарощування виробництва боєприпасів і ракет, котре передбачає будівництво та розширення заводів із виробництва снарядів, ракетних елементів, порохів та металоконструкцій. Необхідне розгортання мобільних заводів і модернізація цивільних підприємств під військові замовлення.
Варто подбати про забезпечення критичних матеріалів та комплектуючих, створення стратегічних запасів сталі, алюмінію, марганцю, пального, хімічних компонентів. Пріоритетом для держави має бути диверсифікація та локалізація ланцюгів постачання. А також – податкові преференції й субсидії для підприємств, які переорієнтуються на оборонне виробництво
Не менш важливими є мобілізація робочої сили й повернення біженців. Країні потрібні програми перекваліфікації для незайнятих українців і тих, хто повертається з-за кордону, фінансові стимули та житлові програми для повернення фахівців і робітників, котрі виготовлятимуть українську зброю. Критично важливі масштабні програми професійної освіти у технічних спеціальностях, інженерії, виробничому менеджменті. А також – створення центрів технічної підготовки при оборонних підприємствах
Важливим запобіжником від зриву допомоги союзників є активна робота з їхніми суспільствами: робота українського громадянського суспільства з різними політичними силами в багатьох країнах, просування та захист інтересів українців за кордоном, формування позитивного іміджу України в інформаційному просторі союзних країн. Потрібна розбудова стійких міжпарламентських зв’язків, бізнес-партнерств та культурних програм, що зміцнюють підтримку України позаурядовими каналами. Це допоможе зберегти підтримку України навіть якщо новий уряд не бажатиме підтримувати Київ – адже виборці будуть однозначно на боці України.
Надія на друзів – це стратегічно правильно, але лише при паралельному будівництві своєї опори. Україна довела, що може мобілізувати ресурси, адаптувати промисловість і створювати інноваційні рішення у надзвичайних умовах. Наступний крок – перетворити ці тимчасові зусилля в постійний, масштабний потенціал оборонно-промислової бази, економічної самодостатності та людського капіталу. Тільки поєднавши міжнародну підтримку з реальною внутрішньою потужністю, Україна зможе гарантувати собі шанс вистояти – незалежно від мінливих політичних циклів за кордоном.
Автор: Валерій Майданюк
