HRW закликає чинити тиск на владу Грузії для припинення репресій
Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) заявила про «фактичну криміналізацію мирних протестів» у Грузії та закликала міжнародних партнерів чинити тиск на владу країни, щоб зупинити «репресивний курс».
«Реакція грузинського уряду на масові протести протягом останнього року була скоординованою кампанією з придушення критики та недопущення виходу людей на вулиці. Міжнародні партнери Грузії повинні чинити тиск на владу, щоб ті негайно припинили цей репресивний курс і відновили простір для мирних зборів», – заявив заступник директора HRW з Європи та Центральної Азії Георгій Гогія.
За оцінкою організації, влада створює «ворожу та каральну атмосферу» для тисяч людей, які протестують проти рішення про заморожування процесу вступу до ЄС наприкінці 2024 року. Нагадується, що за короткий термін парламент під контролем «Грузинської мрії» ухвалив серію змін, які серйозно звужують простір для мирних зборів, передає @NGnewsgeorgia.
Одними з перших стали грудневі поправки 2024 року: штрафи за блокування входів у будівлі, нанесення політичних графіті, носіння масок або зберігання лазерних указок зросли у дев’ять разів – з 500 до 5000 ларі (1850 доларів). Ця сума вдвічі перевищує середньомісячний дохід у країні, що, на думку HRW, зближує покарання із кримінальним рівнем. Тоді ж поліції надали право «превентивно» затримувати людей до 48 години, якщо вони раніше притягувалися до адміністративної відповідальності.
У лютому 2025 року відбувся новий цикл посилень: термін адміністративного арешту за правопорушення, пов’язані з протестами, зріс з 15 до 60 діб. Образа посадових осіб почала каратися арештом до 45 діб, а від стихійних зборів почали вимагати попереднього повідомлення. У липні затримувати на 30-60 діб стало можливим за неоплачені штрафи, а до жовтня адміністративні стягнення за маски, перекриття доріг та встановлення наметів замінили арештами.
Міжнародні експерти наголошують: ці заходи фактично стирають межу між адміністративним правопорушенням та кримінальним злочином. HRW зазначає, що виконання нових норм супроводжується «довільними затриманнями» та застосуванням адміністративних процедур, які за суворістю наближаються до кримінальних. Поліція за даними організації затримує людей за мінімальні порушення, наприклад, за короткий вихід на проїжджу частину або носіння медичної маски.
Згідно із загальною статистикою, у 2024 році та за перші дев’ять місяців 2025-го за дрібне хуліганство залучили 4444 особи, за непокору поліції – 6725. Ці статті, наголошує HRW, найчастіше використовують саме проти протестувальників. Юристи, які ведуть справи демонстрантів, повідомляють про мінімальну доказову базу. У розпорядженні судів зазвичай лише короткі відеоролики, а ідентифікація протестувальників нерідко проводиться з допомогою систем розпізнавання осіб. Співробітників поліції, які стверджують, що впізнали людину на записі, до суду не викликають, а судді «беруть позицію МВС без перевірки».
Особливе занепокоєння у правозахисників викликають розміри штрафів. Один із найгучніших прикладів – справа 36-річного вчителя Готи Чантурія, оштрафованої на 365 тис. ларі (близько 135 000 доларів) за 73 епізоди перекриття доріг. Його 60-річний батько отримав близько 70 аналогічних штрафів. За словами адвокатів, нарахування відбуваються буквально автоматично, без аналізу доказів та без урахування реальних фінансових можливостей обвинувачених.
Міжнародні структури також висловлюють тривогу. Венеціанська комісія заявила, що поправки грудня 2024 року «істотно підривають свободу зборів» через розпливчасті формулювання та надмірну суворість покарань. БДІПЛ ОБСЄ у висновках за березень та листопад 2025 року зазначило, що розширені повноваження поліції та санкції, порівняні з кримінальними, можуть використовуватися для того, щоб «заглушувати чи карати» громадян за участь у громадському житті.
На думку HRW, сукупність нових норм та практика їх застосування свідчать про системний відхід Грузії від стандартів Європейської конвенції з прав людини.
