Росія десятиліттями впливала на політику Латвії через пропаганду та дезінформацію — дослідження
Росія ще з кінця 1990-х років системно використовувала пропаганду, дезінформаційні кампанії та підтримку проросійських політичних сил для впливу на внутрішню політику Латвії, розколу суспільства та погіршення міжнародного іміджу країни. Про це йдеться у розслідуванні програми Atvērtie faili («Відкриті файли») латвійського суспільного мовника.
Дослідники зазначають, що однією з перших масштабних інформаційних кампаній Кремля проти Латвії стали події березня 1998 року після розгону несанкціонованого пікету пенсіонерів у Ризі. Тоді російські політики та ЗМІ звинуватили латвійську владу у «порушенні прав росіян» і почали активно поширювати негативні наративи про країну, передає Латвійське Суспільне ЗМІ.
За словами політолога Андіса Кудорса, справжньою метою Москви була не турбота про права російськомовного населення, а створення перешкод для вступу Латвії до Європейського Союзу та НАТО, а також послаблення національної єдності держави.
Упродовж багатьох років Росія підтримувала політичні сили, орієнтовані на російськомовних виборців. Підтримка здійснювалася через фінансування громадських організацій, культурні програми, діяльність фонду «Русский мир», а також через широкі можливості для просування латвійських проросійських політиків на контрольованих Кремлем телеканалах.
Особливу увагу дослідники приділяють діяльності партії «Центр злагоди» та її лідера Ніла Ушакова, який у 2009 році підписав угоду про співпрацю з російською партією влади «Єдина Росія». Експерти вважають, що через співпрацю Риги з Москвою фактично формувалася альтернативна зовнішня політика, вигідна Кремлю.
Важливим елементом російського впливу були також кампанії навколо мовного питання. Після референдуму 2012 року щодо надання російській мові статусу другої державної Москва продовжила поширювати твердження про нібито дискримінацію російськомовного населення в Латвії, попри те, що громадяни країни переконливо відхилили відповідні зміни.
Дослідники наголошують, що головними інструментами Кремля залишалися медіа та так звана «політика співвітчизників». Через мережу організацій та інформаційних ресурсів Росія просувала власні наративи щодо освіти, мовної політики та громадянства, намагаючись впливати на формування латвійської національної ідентичності.
За даними Служби державної безпеки Латвії, окремі політичні сили, які представляють інтереси російськомовних виборців, роками сприяли реалізації стратегічних цілей Росії. Йдеться, зокрема, про партії «Стабільності!», «Русский союз Латвии» та «Суверенна влада».
Водночас експерти відзначають, що після початку повномасштабної війни Росії проти України вплив кремлівської пропаганди поступово слабшає. Згідно з дослідженнями, серед російськомовних жителів Латвії значно зросло усвідомлення того, що Росія становить загрозу для сусідніх держав, а підтримка України є вищою, ніж підтримка дій Кремля.
Попри це, фахівці попереджають, що російські дезінформаційні кампанії залишаються серйозною загрозою. Якщо раніше основним каналом поширення пропаганди були телеканали, то сьогодні дедалі більшу роль відіграють соціальні мережі та месенджери, зокрема Telegram і TikTok, де кремлівські наративи продовжують активно поширюватися.
