Українці в Польщі стали конкурентами, а Київ більше не потребує «адвоката»: чому погіршилися відносини двох країн

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна та Польща пережили безпрецедентне зближення, однак згодом між Києвом і Варшавою почали накопичуватися суперечності. Змінилося не лише ставлення польського суспільства до українців, а й саме становище України та мільйонів її громадян, які переїхали до Польщі. Про це пише The Guardian, матеріал якого цитує «Главком».

На початку 2022 року Польща стала одним із ключових союзників України. Варшава відкрила кордон для мільйонів українців, передавала Києву зброю та фінансову допомогу й активно підтримувала Україну на міжнародній арені.

Тоді здавалося, що попри складну спільну історію дві країни вступають у нову еру партнерства. Проте, як зазначає The Guardian, цей період виявився нетривалим.

Від співчуття до конкуренції

Однією з причин зміни настроїв стало те, що українці в Польщі поступово перестали бути лише отримувачами допомоги.

Люди почали орендувати й купувати житло, відкривати підприємства, працювати, створювати сім’ї та будувати довгострокове життя. Відповідно, українці стали повноцінними учасниками польської економіки — а подекуди й конкурентами місцевих жителів.

Йдеться про робочі місця, клієнтів, житло та можливості для ведення бізнесу.

Зміна суспільних настроїв відображається і в опитуваннях. За даними польського центру CBOS, 52% поляків виступили проти приймання країною українських біженців.

Паралельно праві політичні сили дедалі активніше говорять про втому від підтримки України. Звучать і заяви про те, що передача Києву значної кількості озброєння нібито послабила оборонний потенціал самої Польщі.

Київ більше не потребує посередника

Водночас змінилася й позиція України на міжнародній арені.

Після 2022 року українське керівництво отримало безпосередній доступ до лідерів США та провідних європейських держав. Київ дедалі активніше взаємодіє безпосередньо з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном.

Крім того, Україна створила потужний оборонно-промисловий сектор, розвиває власні військові технології та накопичила унікальний досвід сучасної війни.

Через це роль Польщі як своєрідного «адвоката України» на Заході вже не є такою необхідною, як раніше.

На думку автора The Guardian, Варшава могла розраховувати на збереження особливого впливу на майбутнє України. Однак Київ тепер має можливість вести переговори та будувати партнерства безпосередньо з ключовими столицями Заходу.

Історичні суперечки залишаються болючою темою

Економічні та політичні суперечності доповнюються конфліктами навколо історичної пам’яті.

Чергове загострення відбулося після рішення президента України Володимира Зеленського назвати військову частину на честь Української повстанської армії. Польська сторона різко відреагувала на цей крок.

Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни, якою можуть нагороджувати іноземців.

У результаті історичні питання знову стали частиною сучасного політичного конфлікту, а сторони дедалі менше готові поступатися одна одній.

Конкуренція замість патерналізму

The Guardian звертає увагу на ще одну важливу зміну: Україна дедалі більше переходить від ролі держави, яка просить про допомогу, до ролі партнера, що має власні інтереси та можливості.

Українські підприємства й працівники після завершення війни дедалі активніше інтегруватимуться в європейську економіку. Це означатиме не лише співпрацю, а й конкуренцію з польським, німецьким та французьким бізнесом.

У цьому сенсі нинішнє охолодження відносин між Києвом і Варшавою може бути не лише наслідком окремих політичних конфліктів. Дві країни поступово переходять до принципово нової моделі взаємодії — від ситуації «допомоги Україні» до відносин між партнерами, які мають власні амбіції, інтереси та конкурують за економічні можливості.

Для Польщі це означає необхідність адаптуватися до нової України — держави, яка дедалі впевненіше говорить із Європою на рівних.