Парламент Грузії після зауважень “Венеційки” повернув на доопрацювання проєкт про “деолігархізацію”

У Грузії проєкт закону про “деолігархізацію” повернули на доопрацювання, щоби врахувати зауваження Венеційської комісії. 

Про це повідомляє агентство “Новости-Грузия”, пише “Європейська правда”. 

Спікер парламенту Шалва Папуашвілі повідомив, що законопроєкт “Про деолігархізацію”, який вже очікував на голосування у третьому читанні, повернуть на доопрацювання, щоб врахувати рекомендації Венеційської комісії. 

Схвалення проєкту входить до переліку 12 рекомендацій Єврокомісії, які Тбілісі має виконати для отримання статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. 

У грузинській владі переконують, що закон виконає вимоги про обмеження впливу олігархів на політичне життя країни, але категорично заперечують, що під критерії олігарха підпадає співзасновник “Грузинської мрії” Бідзіна Іванішвілі.

Венеційська комісія у проміжному висновку щодо проєкту висловила зауваження до того, що встановлюючи критерії, кого можна вважати олігархом, проєкт застосовує переважно “персональний” підхід.

Комісія відзначила, що вирішувати проблему впливу олігархів на політичне життя країни можна через системні заходи у багатьох сферах – спеціальні запобіжники у законах щодо медіа, монополій, політичних партій, боротьби з корупцією, відмиванням коштів тощо. Комісія вважає такий підхід кращим вибором. 

“Венеційка” зауважила, що “персональний” підхід має каральний характер і створює більші ризики, якщо не буде достатньо сильних запобіжників від зловживань.

“Венеційка” дійшла до висновку, що заходи, запропоновані в проєкті закону, можуть призвести до порушення прав людини, а влада отримає дуже багато впливу на процес.

Зокрема, є зауваження до прописаних процедур збору персональних даних осіб, які можуть підпадати під критерії олігархів, особливих вимог декларування для них і вимог посадовців повідомляти про контакти з людьми, визначеними як олігархи. 

Проєкт радять доопрацювати, додатково прояснивши критерії “значного впливу на медіа” та залученості у політичне життя, щоби під них не потрапляло надмірно широке коло людей.

Також слід деталізувати критерії-винятки, такі як “бездоганна ділова репутація”, чіткіше прописати процедуру збору даних – які саме дані, які органи і щодо якої категорії осіб мають збирати, як їх слід зберігати і в подальшому знищувати; запровадити більше запобіжників і засобів правового захисту для осіб, які можуть потрапити під дію закону та інше. 

Венеційська комісія розкритикувала також підхід Молдови щодо деолігархізації.