Чи зможе Угорщина стати дружньою країною?

Попри численні погані новини з Угорщини, котрі почали лунати якраз після російського вторгнення 2014 року, а сьогодні блокують українську обороноздатність, майбутнє цієї країни не обов’язково позбавлене оптимізму.

У двох світових війнах Угорщина була на боці агресорів. У Другій світовій – цілком добровільно, при цьому збагатившись анексованими територіями. Сьогодні орбанівська Угорщина систематично вставляє палиці в колеса української оборони, блокує європейську допомогу, майже неприховано підтримує Росію. Чимало українців та європейців переконані, що цю країну, яка між іншим входить до потенційних учасників Міжмор’я, вже давно пора виключити з ЄС та НАТО через її ворожу позицію до об’єднаної Європи.

Але не всі мешканці Угорщини інфіковані угорським фашизмом та історичним ревізіонізмом. До прикладу мешканці Будапешта – чи не найосвіченіша частина електорату – традиційно голосують проти Орбана. Нещодавно тисячі угорців вийшли на протестний мітинг у Будапешті, висловлюючи своє незадоволення політикою прем’єр-міністра Віктора Орбана та підтримку опозиційної партії “Тиса”.

Серед учасників акції був також колишній соратник Орбана, а нині лідер опозиції Петер Мадяр. Він виголосив промову, в якій закликав позбавити чинного прем’єра посади за “зраду національних інтересів”, заявивши, що він має бути викинутий на “звалище історії”. Мадяр висловив переконання, що “весна угорців” вже настала, і пообіцяв покласти край “зимі Орбана”. Він зазначив, що завжди вважав, що Орбан досягнув найнижчої точки, але переконаний, що прем’єр змогла досягти ще гіршого становища.

Політик також наголосив, що деякі промови не потребують коментарів, оскільки вони “говорять самі за себе”. Мадяр пообіцяв незабаром оприлюднити результати опитування щодо 12 ключових економічних і політичних питань, аби почути “голос нації”.

У своїй промові він не обмежився лише критикою Орбана, заявивши, що “все скінчено”. Останню фразу він виголосив російською мовою: “Товарищи, конец!”, що є посиланням на знаменитий плакат, що з’явився після перших вільних виборів в Угорщині в 1990 році.

Водночас прем’єр-міністр Орбан продовжує критикувати своїх опонентів. У пронизаній теорією змови промові він заявив своїм прихильникам, що Угорщина в найближчі тижні планує ліквідувати незалежні ЗМІ та інші організації, які фінансуються з-за кордону, порівнявши їх з “комахами”.У соціальних мережах Орбан також опублікував пост під назвою “Чого угорська нація хоче від Брюсселя”. В кінці цього списку вимог Орбан зазначив: “Союз, але без України”.

Боротьба за Угорщину ще триває. Можна довго ображатися і закривати кордони з Угорщиною, але якщо Кремлю вдасться здобути відданого сателіта прямо в серці європейського континенту, чи навіть розмістити там військові бази – ні Україна, ні Європа не почуватимуться в безпеці. Тож не варто скидати з рахунку піднесення демократії в Угорщині, котра колись, у 1956 році вже доводила свою волелюбність, давши по зубах московським окупантам та їхнім місцевим васалам.

Автор: Валерій Майданюк