У Грузії посилюють закон про наклеп – під ударом опозиційні ЗМІ, політики та активісти

Парламент Грузії в першому читанні прийняв поправки до закону про свободу висловлювання, які посилюють правила щодо наклепу, і потенційно розширюють можливості для судового переслідування за висловлювання у публічному та приватному просторі.

Як пише NGnewsgeorgia, ініціатива належить депутатам від правлячої «Грузинської мрії». Поправки планують ухвалити у прискореному режимі вже цього тижня.

Законопроект уточнює визначення наклепу як «заяву, що містить суттєво помилковий факт і ганьбить ім’я людини». При цьому з чинного формулювання виключається умова, що така заява має завдавати шкоди — тепер достатньо лише того, що вона «ганьбить ім’я».

Одна з ключових змін – перенесення тягаря доказу: у разі подання позову саме відповідач повинен буде довести, що поширена ним інформація не містить істотно помилкового факту. Позивача від зобов’язання доводити свою правоту суд звільнить.

Якщо ж інформація справді виявиться хибною, але відповідач доведе, що виявив сумлінність (наприклад, зробив розумні кроки для перевірки інформації перед поширенням), він може бути звільнений від відповідальності.

Одночасно скасовується кваліфікований правовий привілей – норма, що захищає людину від відповідальності за наклеп, навіть якщо його твердження виявлялося суттєво хибним, але служило суспільному інтересу або поширювалося за згодою потерпілого.

Крім того, закон передбачає скорочення терміну, відведеного на примирення сторін у суді – з місяця до десяти днів. Якщо публікації спростування чи виправлення буде недостатньо, суд зможе зобов’язати відповідача виплатити матеріальну компенсацію.

Як заявив депутат від «Грузинської мрії» Давид Матікашвілі, закон матиме 100-денну ретроактивну силу. Це означає, що заяви, зроблені до набрання чинності законом, але які підпадають під цей 100-денний термін, також регулюватимуться новими, більш жорсткими нормами.

Критики побоюються, що запропоновані зміни можуть серйозно обмежити свободу слова в країні та використовуватись для тиску на ЗМІ, активістів та опозицію. Вони вважають, що у такий спосіб партія влади бореться зі своїми опонентами в умовах політичної кризи.

Прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всі ініціативи його команди «сумісні з основним правом на свободу слова». За його словами, зміни спрямовані проти усталеної практики, коли «немає межі образ та наклепів».