Запізніле пробудження: Європа готується до війни
Загроза військового конфлікту на східному фланзі НАТО тепер розглядається як реальність, а не гіпотеза. Західні аналітики, вважають, що Китай, плануючи напад на Тайвань, може попросити Росію завдати паралельного удару по НАТО – в Балтії чи в Польщі, тоді США не зможуть одночасно воювати на два боки. Ті, хто був противником максимальної допомоги Україні та розгрому окупаційних військ Росії у 2022 році, сьогодні виглядають розгубленими.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну докорінно змінило уявлення Європи про власну безпеку. Країни Європи, особливо ті, що межують з Росією чи Білоруссю, а також їхні сусіди, активно переформатовують свою військову та медичну інфраструктуру, готуючись до потенційних викликів воєнного часу.
“Питання не в тому, чи Росія нападе, а в тому, коли”, — зазначає Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради охорони здоров’я. Війна в Україні зруйнувала ілюзію, що Європа захищена від масштабних конфліктів. Цей досвід спонукає країни Східної Європи до негайних та рішучих дій.
Країни Балтії демонструють лідерство у цій підготовці. Литва, наприклад, організувала дводенні військові навчання “Залізний вовк” (“Geležinis Vilkas”) для підготовки військових, поліції, пожежників, лікарень та фельдшерів до дій в екстремальних умовах. Вільнюська університетська лікарня разом зі Збройними силами Литви та Профспілкою стрільців проводить навчання з евакуації персоналу та підготовки до прийому великої кількості поранених. Цього року Литва планує провести сім армійських навчань та понад 10 навчань з цивільної безпеки для медичних працівників.
Особливий акцент робиться на безпосереднє переймання досвіду України. Деякі медики вирушають в Україну як волонтери, щоб на власні очі побачити, як лікарні реагують на ракетні удари, масові жертви та відключення електроенергії. Вони вивчають досвід лікування складних множинних травм, які рідко зустрічаються в цивільних умовах. Вайва Янкєне, медсестра та координаторка медичної допомоги Blue/Yellow Medical, яка понад 20 разів працювала волонтеркою в Україні, підкреслює, що “найкращий спосіб підготувати медичних спеціалістів – це волонтерство в Україні”. Вона описує масштаби поранень як “важкі для розуміння” через нову тактику воєнного часу.
Естонія також посилює загальносистемну підготовку. Лікарні, бригади швидкої допомоги та медичні працівники отримують інструкції щодо переходу в “кризовий режим”, де вони мають справу з великим напливом пацієнтів та лікують специфічні травми воєнного часу: вибухові поранення, вогнепальні травми, опіки, ампутації та травми хребта або голови.
Для забезпечення безперебійної роботи медичної системи в умовах війни, Естонія планує видати бригадам швидкої допомоги бронежилети та супутникові телефони для підтримки зв’язку у разі збою традиційних мереж. За потреби планується створення незалежної інтернет-мережі, а по всій системі охорони здоров’я встановлюються електрогенератори. “Ми знаємо, що Росія атакує цивільну інфраструктуру та енергетичні споруди, а це означає, що не може бути таких ситуацій, коли лікарня не працює через проблеми з електростанцією”, — підкреслює Рагнар Вайкнеметс.
Особлива увага приділяється закупівлі мобільних лікувальних центрів, які можна швидко розгортати в надзвичайних ситуаціях. Це має допомогти вирішити проблему обмежених можливостей інтенсивної терапії в Європі. “Сьогодні у європейських країнах у середньому 11,5 ліжок інтенсивної терапії на 100 000 населення, а потреби воєнного часу можуть вимагати у п’ять разів більшої потужності”, – зазначає Бйорн Гульдвог, спеціальний радник Норвезького директорату охорони здоров’я.
Накопичення запасів крові, кисню, медикаментів та медичного обладнання є ключовим елементом підготовки. Естонія виділила €25 млн на закупівлю джгутів, травматологічних наборів, ортопедичного спорядження. Ці запаси мають забезпечити роботу лікарень до надходження постачання від союзників по НАТО. У Латвії заклади охорони здоров’я з часів пандемії Covid-19 зобов’язані підтримувати тримісячний запас ліків, а країна також працює над створенням національних стратегічних запасів.
Однак, як зазначає Йос Йостен, медичний радник Європейської служби зовнішніх дій ЄС, країни Балтії розташовані занадто близько до потенційної лінії фронту, щоб повністю забезпечити безпеку постачання екстрених товарів. Тому запаси Червоного Хреста та rescEU (служби екстреної допомоги ЄС) повинні бути готовими для швидкої доставки як до передової, так і до цивільних пацієнтів.
Використання в Україні сучасної зброї, зокрема ракет далекого радіусу дії та військових безпілотників, означає, що лінія фронту більше не є фіксованим кордоном. Атаки тепер можуть досягати цілей за сотні кілометрів, ставлячи під загрозу лікарні та цивільну інфраструктуру далеко від зон бойових дій. Це робить необхідною розробку планів евакуації. Країни, розташовані далі від лінії фронту, повинні готуватися до прийому пацієнтів та біженців, що стане ще одним випробуванням на солідарність ЄС.
Звісно, найкращою підготовкою до оборони Європи було б надсилання до України тисяч добровольців та армійських військових у відпустках, щоб їм завтра не довелося вчитися воювати вже на своїй землі під ударами ворога. Значно оптимальніше було б пройти реальну бойову підготовку в Україні, а за умов справжньої, а не опереткової допомоги від об’єднаної Європи, за умов повномасштабного постачання зброї, людей та коштів – Росія б зазнала таких втрат в Україні, що Балтії чи Польщі не потрібно було б готувати лікарні та армії до оборони.
Автор: Валерій Майданюк
