Зеленський у Польщі – між війною та історією
Нещодавня зустріч українського та польського лідерів пом’якшила декотрі найгостріші кути і відносинах між обома країнами, які бездумно нагнітаються декотрими польськими радикалами та російською агентурою в Польщі. Двері для співпраці двох ключових країн Міжмор’я залишаються відкриті, якщо в польських політиків вистачить стриманості ту мудрості, а в українських – терпіння та виваженості.
Зеленський у Варшаві: що стоїть за історичною зустріччю з Навроцьким
Президент Зеленський 19 грудня здійснив офіційний візит до Варшави, де провів першу особисту зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким. Досі Зеленський ще не зустрічався з новим польським президентом, котрий заробив чимало електоральних балів на антиукраїнській риториці. Під час переговорів обидва лідери обговорили спільну стратегію, економічне співробітництво, гуманітарну та військову підтримку. А також складні історичні питання, зокрема Волинську трагедію. Останню в Польщі чомусь вибірково вибрали з усіх жахливих сторінок польсько-українських відносин і століть польського панування над українськими землями і настійливо просувають в суспільстві, на фоні розвідки російських безпілотників над Польщею.
Жест рукостискання під картиною польського художника Войцеха Коссака “Костюшко і косинери” спостерігачі розцінили як символічний – нагадування про історичну боротьбу Польщі з Росією. Сам факт зустрічі відбувся лише через чотири місяці після вступу Навроцького на посаду, хоча Зеленський неодноразово відвідував Польщу під час закордонних візитів.
На пресконференції після зустрічі президент Навроцький зазначив, що Варшава та Київ прагнуть миру, проте його важко досягти без активної участі США. Польща з 2022 року виділила на підтримку України 4,5% свого ВВП. Він також підкреслив важливість розв’язання 26 запитів польського Інституту національної пам’яті щодо історичних питань у контексті партнерства між країнами. Зеленський, у свою чергу, наголосив на необхідності спільної роботи, яка визначатиме безпекову ситуацію в регіоні після війни. Польська сторона могла б виявити більшу реалістичність запитів які на часі, замість копирсатися в минулому, воювати з померлими та шукати ворогів серед друзів на фоні російських військових приготувань і прямих диверсій на польській залізниці, але відчуття історичної ситуації – не сильна риса ПіС.
Однією з ключових тем переговорів стала військова співпраця. Україна продовжує ділитися досвідом використання безпілотників, а Польща зацікавлена у такому навчанні. Також обговорювалася можлива передача польських винищувачів МіГ-29 Україні: Зеленський пояснив, що головна проблема не в техніці, а у дефіциті досвідчених пілотів, адже підготовка до польотів на F-16 потребує довготривалого навчання. Враховуючи, що літаки зараз використовуються переважно для збиття дронів та ракет – навіть застарілі МіГи якраз доречні.
Не менш важливим аспектом стала економічна складова – значний внесок українських біженців у розвиток польської економіки. Навроцький підкреслив, що більше мільйона українців, які приїхали до Польщі після 2022 року, відчувають себе комфортно, а система допомоги меншинам надає можливості для розвитку.
Варто відзначити й розбіжності у підходах польського керівництва: Навроцький має прохолодніший тон щодо України, колишній боксер та історик-націоналіст, неодноразово виявляв довгий список історичних претензій, виходячи з власних уявлень про історію та не бажаючи помічати її не польських аспектів. Тоді як прем’єр Дональд Туск, ліберальний політик, демонструє більш прагматичну та дружню позицію та не хворіє на націоналістичний шовінізм. Зустріч Зеленського з Туском пройшла в більш доброзичливій атмосфері, що відображає політичну динаміку всередині демократичного табору Польщі та її вплив на відносини з Україною.
Візит Зеленського до Варшави підкреслив критичну важливість польського фактору для України під час війни з Росією. Польща залишається ключовим партнером у військовій, гуманітарній та економічній сферах, водночас історичні та політичні розбіжності створюють додаткові виклики. Баланс між прохолодною позицією Навроцького і більш лояльною лінією прем’єра Туска демонструє, що Києву доведеться маневрувати не лише на рівні державних домовленостей, а й у внутрішньополітичних процесах Польщі.
Успішна співпраця та взаєморозуміння зараз критично важливі для зміцнення регіональної безпеки та ефективності українського опору, а також для формування стабільного післявоєнного порядку у Центрально-Східній Європі. І Міжмор’я може бути серцевиною цього порядку.
Автор: Валерій Майданюк
