Румунія може стати посередником між Україною та Угорщиною — експерт Кіфу
Після тривалої паузи формат Бухарестська дев’ятка знову повертається у центр безпекових дискусій у Європі. Очікується, що цього разу він відіграватиме значно активнішу роль — не лише як майданчик для узгодження позицій перед самітами НАТО, а як інструмент, через який країни східного флангу зможуть чіткіше артикулювати власний голос у питаннях безпеки.
Про це пише LB.ua.
Сам формат був створений у Бухарест у 2015 році з ініціативи Польща та Румунія як відповідь на російську агресію проти України. До нього увійшли дев’ять держав Центральної та Східної Європи, які мають спільне бачення загроз і безпекових викликів.
Новий саміт, анонсований під час візиту Володимира Зеленського до Румунії, має відбутися на тлі глибших змін у міжнародній політиці. Йдеться не лише про пошук нової архітектури гарантій безпеки для України, а й про ширші процеси — переосмислення ролі Європи у глобальних безпекових операціях та трансформацію відносин між США і союзниками.
За оцінками румунського експерта з безпеки Юліан Кіфу, формат B9 може стати ключовим майданчиком для вироблення консолідованої позиції країн регіону. Водночас він і надалі залишатиметься тісно пов’язаним із порядком денним НАТО, відображаючи актуальні виклики для східного флангу Альянсу.
Особливу увагу під час майбутньої зустрічі приділять Україні. Саме війна, розв’язана Росією, залишається головним фактором, який об’єднує держави регіону та визначає їхню безпекову політику. Очікується, що українська сторона представить актуальну оцінку ситуації та власне бачення потреб у сфері безпеки.
Важливим елементом дискусій стане і питання гарантій безпеки. За словами Кіфу, вже формується комплексна модель, у якій ключову роль відіграватимуть США разом із європейськими партнерами. Йдеться про створення системи стримування та підтримки, яка може включати військову присутність у країнах регіону, зокрема в Румунії та Польщі.
Окремо обговорюється і можливе розширення формату B9 за рахунок країн Північної Європи, зважаючи на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. Це може посилити координацію між різними регіональними безпековими форматами.
Водночас експерт звертає увагу на складну внутрішню динаміку в самому регіоні, зокрема позицію Угорщини, яка іноді не підтримує спільні рішення. На його думку, подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від політичних процесів усередині цієї країни.
Попри це, загальна тенденція свідчить про посилення ролі держав Центральної та Східної Європи у формуванні безпекової політики. І формат «Бухарестської дев’ятки» може стати одним із ключових інструментів цього процесу, особливо в умовах триваючої війни Росії проти України та пошуку нових механізмів гарантування стабільності в регіоні.
