Ризький мир 1921 року: як Польща і більшовики поділили Україну без її участі

Ризький мирний договір, підписаний 18 березня 1921 року, офіційно завершив польсько-радянську війну. Водночас для України ця угода стала символом того, як долю держави вирішували без її представників. Саме Ризький мир закріпив поділ українських земель між Польщею та радянською Росією, а Українська Народна Республіка залишилася поза переговорним процесом.

Про це розповідає 24 канал.

Перемовини відбувалися в столиці Латвії за участю делегацій Польщі, радянської Росії та формально – радянської України (УСРР), яка фактично не мала самостійності й представляла інтереси Москви. УНР, попри союз із Польщею та боротьбу за незалежність, до переговорів не допустили.

Поділ України без українського голосу

Після завершення Першої світової війни Східна Європа переживала масштабне перекроювання кордонів. Польща відновила незалежність, більшовики прагнули поширити свою владу на захід, а український визвольний рух намагався створити власну державу.

Однак під час переговорів у Ризі Варшава і Москва розглядали українське питання насамперед через власні політичні інтереси. У результаті західноукраїнські землі відійшли до Польщі, тоді як решта території опинилася під контролем більшовиків, які незабаром оформили там Українську Соціалістичну Радянську Республіку.

Окрім визначення нових кордонів, сторони домовлялися про розподіл майна, залізничної інфраструктури, репатріацію населення, культурні цінності та фінансові компенсації.

Чому УНР не брала участі

Переговори стартували восени 1920 року після поразки більшовицького наступу на Варшаву. Обидві сторони були виснажені війною й прагнули якнайшвидше укласти мир.

Попри союз Польщі із Симоном Петлюрою, після невдалого походу на Київ Варшава фактично відмовилася від підтримки незалежної української держави. Представники УНР намагалися долучитися до переговорів, однак ні Польща, ні радянська Росія не були зацікавлені у присутності української делегації.

Формально серед підписантів була радянська Україна, однак вона не мала самостійної зовнішньої політики й діяла відповідно до рішень Москви.

Якими були наслідки договору

Ризький мир встановив новий державний кордон, який розділив українські етнічні території між Польщею та радянською Росією.

До Польщі відійшли значні частини Волині, Полісся та Східної Галичини. При цьому питання Східної Галичини ще певний час залишалося неврегульованим на міжнародному рівні. Після Першої світової війни верховним сувереном регіону вважалися держави Антанти, а Ліга Націй у 1921 році визнавала Польщу лише тимчасовим військовим окупантом цих територій. Лише 15 березня 1923 року Антанта офіційно визнала польський суверенітет над Східною Галичиною.

Новий кордон не лише поділив українські землі, а й сформував різні політичні реальності. Українці на територіях, що опинилися під владою Польщі, зіткнулися з політикою полонізації, тоді як на землях УСРР поступово посилювався радянський тоталітарний режим.

Чому Ризький мир залишається важливим сьогодні

Для української історії Ризький мир став прикладом міжнародної домовленості, укладеної без участі української сторони. Він завершив війну між Польщею та радянською Росією, але водночас закріпив поділ українських земель і визначив політичну карту регіону на десятиліття вперед.

Саме тому договір і сьогодні згадується в історичних та політичних дискусіях як нагадування про небезпеку рішень щодо майбутнього України без її безпосередньої участі. Для багатьох істориків головний урок Ризького миру полягає в тому, що довготривала стабільність у регіоні неможлива без врахування українських інтересів.