У Латвії судять фінансиста, якого обвинувачують у шпигунстві на користь Росії

У Латвії розпочався судовий процес над 73-річним фінансистом Євгенієм Оксом, якого обвинувачують у шпигунстві на користь Росії. За даними слідства, він співпрацював із прокремлівською організацією «Балтійські антифашисти», збирав інформацію для російських спецслужб та особисто зустрічався в Москві з представником Федеральної служби безпеки РФ.

Як повідомляє латвійська сторона, Окс перебуває під вартою з середини січня після затримання Службою державної безпеки Латвії (VDD), передає LSM.

За версією обвинувачення, за завданням ФСБ він збирав інформацію про двох осіб, які проживають у Латвії: підприємця, що регулярно відвідував Росію, та викладача вишу, який працює у сфері інформаційних технологій. Серед зібраних відомостей були дані про професійну діяльність, освіту, майновий стан та фінансове становище цих людей.

Прокурор у справі Мартіньш Янсонс заявив, що російські спецслужби могли використовувати цю інформацію для вербування або планування інших операцій.

Під час судового засідання Євгеній Окс своєї вини не визнав.

«Він вважає, що вся інформація, яку збирав і передавав, була публічно доступною, тому це не можна вважати шпигунством. Однак закон передбачає, що збір і передача будь-якої інформації іноземній розвідувальній службі вже є шпигунством», – пояснив прокурор.

Слідство встановило, що Окс передавав отримані дані Сергію Васильєву — представнику організації «Балтійські антифашисти», який нині проживає в Москві. Саме через нього інформація потрапляла до співробітника ФСБ. За даними правоохоронців, Васильєв також організував особисту зустріч Окса з представником російської спецслужби.

У справі фігурують ще троє обвинувачених. Один із них — охоронець магазину Ігор Андреєв, якого підозрюють у зборі інформації про осіб, що підтримують Україну. У серпні перед судом має постати Івета Балоде — дружина Сергія Васильєва, яку обвинувачують у зборі відомостей про об’єкти критичної інфраструктури.

Ще один фігурант справи, Ілля Подколзін, уклав угоду зі слідством і визнав свою вину. Суд засудив його до п’яти років позбавлення волі та одного року пробаційного нагляду. За матеріалами справи, він передавав Росії інформацію про транспортну й логістичну інфраструктуру, зокрема про об’єкти Ризького аеропорту та систему безпеки.

За словами прокурора Янсонса, всі четверо обвинувачених діяли з ідеологічних мотивів. Правоохоронці не мають підтверджень того, що вони отримували грошову винагороду за передачу інформації російським спецслужбам.