Загрози “формули Штайнмаєра” для України

Згода президента Зеленського на безоглядне виконання “формули Штайнмаєра” може призвести не до миру, а до ескалації ситуації всередині країни.

Зрада чи компроміс?

Нещодавно, колишній президент України Леонід Кучма, який представляє нашу країну в Тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі висловив побоювання, що на найближчій зустрічі нормандського формату лідери Німеччини і Франції будуть підштовхувати Зеленського до поступок РФ, зокрема в питанні проведення виборів на непідконтрольних територіях Донбасу. «У мене немає великої надії. Зеленському буде дуже важко – він буде один проти трьох». За словами Кучми, Анґела Меркель, Емманюель Макрон і Володимир Путін разом будуть схиляти президента України Володимира Зеленського до компромісу. І європейські партнери вже просять Зеленського «виконувати всі побажання Москви», зокрема «провести вибори на Донбасі.

Зустріч лідерів країн «нормандського формату», за наполяганням Зеленського, має відбутися в найближчі місяці і одним з найважливіших питань має стати обговорення так званої “формули Штайнмаєра” та інших пунктів Мінських домовленостей. Зеленський також пропонував розширити коло учасників окрім України, РФ, Франції та Німеччини  керівниками Великої Британії і США, але ця пропозиція не знайшла підтримки.

Водночас, команда президента Зеленського ще до нормандської зустрічі висловлює згоду з деякими вимогами “партнерів”. В кулуарах 16-ї щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) в Києві новий міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що українська влада хотіла б проведення місцевих виборів по всій країні, включно з тимчасово непідконтрольними уряду територіями Донбасу. «Ми погодилися на Мінські домовленості 5 років тому, в тому числі і на проведення виборів. Зараз ми пропонуємо провести одночасно вибори по всій території, включаючи окуповану. «Формулу Штайнмаєра», яку наш глава держави узгодив, ми, як люди, які виконують навіть те, що пообіцяли наші попередні президенти, повинні виконувати»,  – зазначив новий міністр. Чимало українців побоюються такого варіанту розвитку подій і називають це рішення влади зрадою.

Вибори під дулами автоматів

У свій час, Мінські угоди, які Україна змушена була підписати у вересні 2014 року, одразу прямої російської агресії та оточення українських військ під Іловайськом, мали стабілізувати повномасштабний конфлікт на сході країни. Тоді ми погодилися на певні поступки та проведення місцевих виборів на грудень 2014 року, але відповідно до українського законодавства та стандартів ОБСЄ. Німеччина та Франція пропонували формулу німецького міністра Франка-Вальтера Штанмаєра, за якою Київ надавав Донбасу “особливий статус через чесні, демократичні вибори відповідно до стандартів ОБСЄ”. Однак РФ вирішила провести власні непрозорі вибори під контролем бойовиків на місяць раніше, тож процес був зірваний Москвою. Мінські угоди виявилися замороженими та нереалізованими, однак такий статус-кво дозволяв Україні не йти на жодні поступки.

Нова владна команда Зеленського вважає одним зі своїх пріоритетних завдань “закінчити війну” і як інструмент досягнення миру, готова розглядати навіть ті варіанти, на які принципово не йшла попередня команда Порошенка. Однак згода нової влади на пропоновані умови проведення спочатку виборів, а потім очікування виведення російських військ, несе  Україні чимало загроз.

І питання навіть не полягає в тому, чи виведуть росіяни війська, коли офіційний Київ визнає вибори та обраних представників цих територій. Адже Україна може офіційно оголосити про їх визнання, а РФ не виведе військ, і тоді Україна навряд чи зможе знову заявляти перед міжнародною спільнотою: “ми їх визнали, а тепер вже не визнаємо”. Адже після визнання Києва, проросійські бойовики в очах Європи матимуть легітимний статус, і це покладатиме на Україну додаткові зобов’язання, навіть за умов присутності російських військ.

Але й навіть окрім цього, без роззброєння бойовиків Україна не може надіятися на демократичний виборчий процес в окупованому бандитами регіоні. Без вільного доступу нашої ЦВК до контролю дільниць, без вільної роботи і прав медіа, українських телеканалів, без агітаційної кампанії українських кандидатів та українських партій та участі внутрішньо переміщених осіб у цьому процесі, жодні вибори не можуть вважатися демократичними. А який журналіст, незалежний член дільничної виборчої комісії чи навіть біженець з Донбасу приїде на окуповану бойовиками територію і як зможе реалізовувати там свої демократичні права? Таких людей озброєнні бойовики можуть легко вбити чи заарештувати і ніхто не гарантуватиме їм безпеки навіть після висловлення чергового глибокого занепокоєння ОБСЄ.

І жодна Спостережна моніторингова місія ОБСЄ не зможе проконтролювати виборчий процес ані за своїм мандатом, ані за кількістю залучених людей. Це може робити лише українська держава, але бойовики не збираються погоджуватися на український контроль виборчого процесу.

Попереднє українське МЗС на чолі з Павлом Клімкіном пропонувало для забезпечення виборів в окупованому регіоні повноцінну місію ООН з військовою, поліцейською та цивільною складовими. Причому її головним елементом мала бути саме міжнародна адміністрація. Однак нова влада в особі президента Зеленського про це нічого не згадує. Притому, що навіть якщо почати готувати миротворчу місію зараз, то до оголошених виборів 2020 року, для створення всіх необхідних умов для проведення виборів на Донбасі відповідно до стандартів ОБСЄ та українського законодавства просто не вистачить часу.

Амністія терористам?

Колишній заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв вважає, що обговорення “формули Штайнмаєра” щодо врегулювання ситуації на Донбасі є пасткою для президента Володимира Зеленського. До того ж, ідея загальної амністії, яка за “формулою Штайнмаєра” мала б списати всі військові злочини та визнати загони бойовиків “народною міліцією”  заради досягнення взаємного примирення, несе  чимало небезпек. Безоглядна Реалізація плану Штайнмаєра може призвести до створення в Україні двох окремих республік зі своїми судами та арміями, які контролюватимуться РФ.

Якщо повернення Донбасу та Криму відбудеться в найближчому часі за сценарієм, який нам проштовхував Штайнмаєр, Україна одержить декілька мільйонів українофобськи налаштованих громадян, які звинувачуватимуть країну звинувачуватимуть у руйнуванні їхніх регіонів та вимагатимуть компенсацій. Окрім того, звільнення терористів від будь-яких переслідувань, і особливо тих, які чинили військові злочини, спричинить різкий сплеск криміногенної ситуації, адже ніхто з бойовиків не справді не здаватиме всієї зброї. Більше того, невдовзі може постати й питання про визнання їх учасниками бойових дій, надання пенсій за інвалідність здобуту в бойових діях проти України, лікування за державний рахунок. Адже юридично всі вони мають бути повноцінними громадянами України та повинні мати такі ж права, як й учасники АТО. Інакше примирення та діалогу між Сходом та Заходом не буде досягнуто, а дискримінаційний статус регіону з великою кількістю зброї стане джерелом нового конфлікту. 

Загальна амністія бойовиків та сепаратистів й особливий політичний та економічний статус Донбасу може настільки обурити суспільство, зокрема патріотів та ветеранів АТО, що такий крок стане фатальним для владної коаліції й уряду та призведе до загальної кризи влади. За подібних умов повернення Донбасу та Криму, Україна стане фактично слабкою та крихкою державою, яка в будь-який момент може розвалитися за вказівкою чиновника з Москви. Повернення окупованих територій на запропонованих умовах «реінтеграції» є насправді бомбою сповільненої дії, закладеною під саме існування незалежної та економічно-успішної України.

Автор: Валерій Майданюк