Викрадення Європи. Як важковаговики латвійської політики готуються до битви за Брюссель
У суботу в Латвії стартував період офіційної агітації перед виборами Європарламенту. Які інтриги обіцяє нова передвиборча гонка? І чому результати травневого голосування будуть важливі для жителів Латвії?
Битва важковаговиків: в ЄП хочуть лідери партій
Покінчивши з тривалим процесом формування уряду, політичні партії Латвії стали готуватися до нового випробування – виборів Європарламенту, які пройдуть в суботу, 25 травня. Від Латвії потрібно буде обрати, як і раніше, 8 депутатів. Боротьба між “першими номерами” очікується неабияка, повідомляє DELFI
За даними ЗМІ, лідером списку “Нової Єдності” може стати віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, список Visu Latvijai! / ТБ-ДННЛ очолить європарламентар Роберт Зіле, від Союзу “зелених” і селян, можливо, будуть балотуватися колишні міністри Раймонд Берґманіс, Дана Рейзнієце-Озола і Анда Чакша, від Нової консервативної партії – Дагмара Бейтнере-Ле Галл, а від ліберального об’єднання “Для розвитку / За!” – політолог Івар Іябс. Партію “Прогресивні” на євровиборах поведе керівник організації людей з особливими потребами Sustento Гунта Анча.
Партія “Згода” висуне першим номером економіста, депутата Сейму В’ячеслава Домбровського – про це було офіційно оголошено минулого тижня. Локомотивом “Радянського Союзу Латвії” (РСЛ), швидше за все, знову стане Тетяна Жданок, повідомив DELFI діючий євродепутат РСЛ Мирослав Митрофанов, уточнивши, що остаточні рішення щодо кандидатів будуть прийняті протягом двох тижнів.
Обраний п’ять років тому за списками “Згоди”, але який згодом вийшов з неї, євродепутат Андрій Мамикін не став відповідати DELFI на питання про свої політичні плани. Латвійське законодавство не дозволяє кандидату балотуватися в індивідуальному порядку – його обов’язково повинна висунути і підтримати котрась із офіційно зареєстрованих в Латвії партій. Теоретично Мамикін може домовитися про співпрацю з РСЛ або з якою-небудь регіональною партією, наприклад, в Латгалії, але в останньому випадку кампанію йому доведеться проводити по суті за свій рахунок.
Ще один потенційний кандидат на посаду євродепутата, про який неофіційно говорять в політичних колах, – це депутат Сейму Юлія Степаненко. Вона була обрана до парламенту за списком “Згоди”, але в самій фракції працювати не стала. Степаненко спеціалізується на “сімейні цінності” і боротьбі з міграцією, що користується попитом у певної частини електорату. На протилежному – ліберальному – фланзі голоси російськомовних виборців може спробувати відібрати політолог Івар Іябс, який серед своїх пріоритетів роботи в ЕП назвав “повагу до меншин” і “заборона дискримінації”.
Російські партії: коло звужується
Конкуренція на російському полі буде особливо жорсткою. За останні 10 років число мандатів, які дістаються т.зв. російським партіям, знижується. Якщо в 2009 році “російськими” голосами вдалося отримати відразу три мандати (Тетяна Жданок від ЗаПЧЕЛ, Альфред Рубікс і Олександр Мирський від “Центру згоди”), то в 2014 році їх було вже два (Тетяна Жданок від РСЛ, Андрій Мамикін від “Злагоди “).
Судячи з результатів останніх муніципальних і парламентських виборів, електоральна база обох партій за останні п’ять років продовжує скорочуватися. Причини – смертність, еміграція, розчарування в політиках. Три нелатишскіх мандата в 2009 році пояснювалися також тим, що в той раз вибори Європарламенту проходили в один день з виборами самоврядувань, що спонукало багатьох виборців “Згоди” проголосувати заодно і за кандидатів на відрядження до Брюсселя.
Явка на виборах Європарламенту в Латвії традиційно є низькою. На виборах 2014 року вона склала 30,24%. В середньому по ЄС – 42,62%. Опитування, проведене європейським центром соціологічних досліджень Eurobarometer, показує, що тільки кожен п’ятий громадянин Латвії вірить, що його голос може на щось вплинути в Європі. В середньому по ЄС цей показник становить 48%, в Бельгії та Угорщини – 59%, а в Данії і Швеції – все 80%.
Розколоти або обєднати?
У самому Брюсселі травневого народного виявлення чекають з неприхованою тривогою. По-перше, до цих пір незрозуміло, скільки країн обиратимуть новий склад Європарламенту. Ще рік тому передбачалося, що Великобританія офіційно покине ЄС в березні 2019 го, і отже її громадяни і депутати брати участь у визначенні майбутнього ЄС вже не будуть. У зв’язку з цим навіть затверджений план перерозподілу 73 британських мандатів: 46 місць залишать в резерві для країн, які приєднаються до ЄС надалі, а решта віддадуть недостатньо представленим в ЕП державам, наприклад, сусідня Естонія відправить до Брюсселя не шість, а сім чоловік.
Однак якщо “Брекзіт” буде відкладений хоча б на півроку (а зараз така версія обговорюється в брюссельських кулуарах), то, виходить, що британці, як і всі інші громадяни ЄС, повинні отримати право в кінці травня прийти голосувати на вибори і бути обраними.Інший хвилюючий європейську бюрократію питання – збільшення в Європарламенті частки популістів, затятих націоналістів і євроскептиків. За різними соціологічними опитуваннями, партії, що виступають проти європейських цінностей, можуть отримати по одній третині на місць в парламенті нового скликання, що помітно ускладнить прийняття рішень, пов’язаних з регулюванням міграційної кризи, посиленням зони євро і ролі Євросоюзу в цілому.
Фактично головною темою всієї передвиборчої гонки буде питання про подальшу федералізацію ЄС. У латвійських політичних партях однозначної відповіді на нього немає. З одного боку на словах і папері наші міністри завжди підкреслювали важливість єдиного Євросоюзу і зони євро, з іншого боку, коли мова заходила про прийом біженців, запровадження передових правил для ринку праці, гармонізації податків, питань освіти і громадянства, – вимагали залишити все в сфері національної компетенції. При цьому, згідно з опитуваннями Eurobarometer, громадяни Латвії довіряють Євросоюзу більше, ніж своїм національним властям.
З огляду на, що в новому уряді Латвії з п’яти партій чотири по європейській градації є націоналістично-консервативними або націоналістично -популістскими, логічно припустити, що на рівні Ради ЄС наша країна буде і далі торпедувати проекти федералізації ЄС. Ну, а кого і з якою позицією виборці делегують в інший законодавчий орган ЄС – Європарламент – стане відомо наприкінці травня.
