Анджей Дуда: Найбільшою проблемою є повернення імперських амбіцій Росії

Президент Польщі теж переконаний, що НАТО має зберігати відкриті двері для України, Грузії та Молдови

«Я хочу, аби присутність військ НАТО у Польщі збільшилася; Польща, у зв’язку зі своїм географічним розташуванням, може бути своєрідним хабом безпеки, звідки цю безпеку можна буде розподіляти», – заявив у четвер, 28 лютого, президент Польщі Анджей Дуда у місті Кошице в Словаччині, передає Польське радіо.

У четвер у цьому словацькому місті відбувся саміт президентів держав Бухаретсьскої дев’ятки (B9), тобто країн східного флангу НАТО: Польщі, Румунії, Литви, Латвії, Естонії, Угорщини, Словаччини, Чехії та Болгарії. У зустрічі взяв участь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

За словами Дуди, саміт був «своєрідною демонстрацією єдності, співпраці у цій частині Європи та солідарності».

«Ми разом, ми спілкуємося, творимо цілісність та спільно розвиваємо нашу справжню безпеку», – сказав польський лідер на прес-конференції.

Президент Польщі сказав, що під час зустрічі порушили, зокрема, такі питання, як війна в Україні, ситуація у Чорному морі та ситуація держав Балтії і Балтійського моря.

«Я дуже хочу чітко підкреслити, що між нами не було розбіжних думок щодо оцінки ситуації. Ми абсолютно погоджуємося, що є нині справжньою загрозою, коли мова йде про військову безпеку у нашій частині Європи», – заявив він. «Ми погодилися, що нині тут насправді найважливішою проблемою є повернення імперських амбіцій Росії, що триває і що є фактом та щодо якої ми мусимо відповідно реагувати», – додав він.

Президент Польщі, відповідаючи на запитання про те, наскільки реальною є нині загроза з боку Росії, відповів, що подій в Грузії в 2008 році та ситуація в Україні є доказом існування цієї загрози.

Анджей Дуда також зазначив, що НАТО повинно зберігати політику відкритих дверей. «Про це говорив не тільки я у контексті Північної Македонії, ми говорили також про це у контексті майбутнього Грузії, Молдови, України, бо я вважаю, що Північноатлантичний альянс повинен мати для цих держав відкриті двері, бо це заохочує до співпраці, до реформ у цих країнах (…)», – сказав Дуда.

У свою чергу, президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що лідери Бухарестської дев’ятки надіслали у Кошицях «дуже чіткий сигнал і послання, наголошуючи на необхідності збереження союзницької солідарності та тривалих трансатлантичних зв’язків». «Це ключові принципи, що мають бути нашим пріоритетом, якщо НАТО має бути надалі союзом, який може адекватно і швидко реагувати на нові загрози», – сказав він.

За словами Йоганніса, для Бухарестської дев’ятки джерелом стурбованості є еволюція безпекової ситуації на схід від НАТО та у басейні Чорного моря. На його переконання, продовження стримування на східному фланзі НАТО потрібно підтримати присутністю у Чорному морі.

«Також структури командування та контролю треба пересувати все більше у напрямку нашого регіону», – вважає румунський лідер. Йоганніс теж підтримав політику відкритих дверей та підтримку для партнерів Альянсу, зокрема, для Грузії, України та Молдови і країн Західних Балкан.

Під час саміту країн Бухарестської дев’ятки у Кошицях було відкрито пам’ятну таблицю, присвячену зустрічі президентів B9 та 70-річчю застування НАТО.