Станіслав Карчевський запевнив, що Сенат буде продовжувати збільшувати кошти на заходи для розвитку взаємин із польською діаспорою
Спікер Сенату Польщі Станіслав Карчевський запевнив у четвер у Цєшині в Сілезькому воєводстві, що верхня палата парламенту буде продовжувати збільшувати кошти на заходи, що сприяють контактам з Полонією у світі та поляками, котрі живуть за кордоном, передає “Польське радіо”.
«Сенат здійснює опіку над Полонією, над поляками, котрі живуть за кордоном. Ми зустрічаємося, ведемо діалог – цей діалог є партнерським, дуже активним, і я переконаний, що він дає результати (…). Ми бачимо велике зацікавлення Польщею. Ми дуже раді цьому, бо Польща дуже динамічно розвивається і ми можемо усі цим дуже пишатися», – сказав Карчевський.
У четвер спікер Сенату зустрівся в Цєшині із групою понад 200 учасників 29-ї Літньої школи польської мови, літератури і культури від Сілезького університету та освітнього табору для полонійної молоді. Раніше у місті Бєльсько-Бяла він зустрівся із дітьми польського походження з України, котрі відпочивають у Польщі.
Карчевський сказав, що Сенат має намір збільшувати кошти на контакти із Полонією та поляками за кордоном. «Ми призначаємо дедалі більші кошти на цю ціль, чому я теж дуже радий (…). Торік, святкуючи 100-річчя відновлення незалежності, ми збільшили кошти із 75 млн злотих (17 млн євро) до 100 млн злотих (23 млн євро) – так символічно, але ми ще більше будем збільшувати їх, бо є величезне зацікавлення», – сказав спікер.
«Полонія стає дедалі активнішою і хоче все більше контактів. Ми радіємо кожному контакту, ми радіємо приїздам, радіємо поверненням, радіємо зміцненню зв’язків із Батьківщиною – це дуже гарно», – додав він.
Станіслав Карчевський запевнив, що Польща хоче завершти процес репатріації родин тих, кого вивезли на Схід. «Ми змінили закон, цей закон працює, але ми ще бачимо, що мусимо докласти більших зусиль, аби поляки могли повертатися. Для них тут у Польщі є місце. Прикро, що ми не могли це зробити у попередні роки», – сказав спікер, зазначивши, що, наприклад, Німеччині вдалося повернути з Казахстану приблизно 800 тис. своїх співвітчизників, а Польща дотепер змогла повернути кількадесят тисяч осіб.
«Ми будемо надолужувати це питання і запевняю, що ми зробимо все, аби кожна особа, яка хоче повернутися до Польщі, могла це зробити», – заявив спікер Сенату. Карчевський анонсував спрощення у нострифікації дипломів лікарів з-за сходу, які хочуть працювати у Польщі.
Він закликав поляків з-за кордону та іноземців навчатися у польських вишах, наголосивши, що їхня позиція у міжнародних рейтингах зростає, а амбіції є ще більшими.
Табір та мовна школа, що тривають у Цєшині, присвячені полонійній молоді та особам, котрі зацікавлені знаннями про польську історію і культуру. Програма цьогорічної зустрічі базується, серед іншого, довкола важливих ювілеїв: 100-річчя від дня народження Ґустава Герлінґа-Ґрудзінського, 200-річчя від дня народження Станіслава Монюшка і 100-річчя Сілезьких повстань. Учасники полонійних занять походять із 36 країн, зокрема з України.
Щороку у межах занять для іноземців організовують диктант, під час якого вибирають Іноземного майстра польської мови. Цього року майстринею стала Христина Гарват з Івано-Франківська, яка тиждень тому виявилася найкращою серед 220 осіб, котрі писали міжнародний диктант.
