Звіт “The Surkov Leaks” описує методи гібридної війни Росії в Україні на підставі витоку електронних листів радника Путіна, автора “русского міра” і куратора “Новоросії” Владіслава Суркова
Створення хаосу, підбурювання до протестів, маніпуляції громадською думкою – це деякі з методів Росії у гібридній війні, про які розповіла у вівторок у Європейському парламенті співавторка звіту на тему документів, що витекли від радника Владіміра Путіна, передає “Польське радіо”.
Опрацювання, представлене у Брюсселі під час зустріч, господарями якої були євродепутати від консерватистів Джефрі ван Орден і польська євродепутатка від партії Право і справедливість Анна Фотиґа, була створено на підставі документів, що були викрадені гакерами із поштової скриньки радника Путіна Владіслава Суркова.
Хоча у здійсненні витоку інформації зізналася українська гакерська група “КіберХунта” (CyberHunta) ще у 2016 році, дотепер не було звіту, що показував би на підставі документів методи Росії, що вона реалізує в Україні. Це, зокрема, результат того, що потрібно було вивчити понад 4 тис. електронних листів.
“Ми маємо звіт про заходи, що почалися в 2014 році і тривають дотепер”, – сказала під час зустрічі у Брюсселі Фотиґа.
Співавторка звіту “The Surkov Leaks” Аля Шандра, яка є головною редакторкою англомовної платформи Euromaidan Press, наголосила, що, хоч про гібридну віну Росії багато говорять, роблять це зазвичай на підставі здогадів.
“Злам електронної скриньки головного радника Путіна та його асистента змінив це, бо сьогодні ми маємо можливість подивитися на їхню стратегію зсередини, зазирнути за куліси і побачити, як ця машина працює”, – зазначила Шандра.
Звіт, що вона написала спільно із британським політиком Робертом Сілі, – це провідник по стратегії і тактиці Кремля щодо України від початку конфлікту. Хронологічні джерела відносяться до періоду, коли Москва реалізовувала проект “Новоросія”, починаючи з 2014 року. Його метою було відокремлення південно-східних регіонів України від решти країни.
Коли це не вдалося, за винятком маріонеткових республік у Донецьку та Луганську, Кремль почав пропагувати сепаратистські рухи в Україні, кінцевою метою чого мала бути федералізація. Ця кампанія триває і донині.
Шандра зазначила, що у посланнях, які завдяки своїй пропаганді суфлював Кремль, говорилося про передачу більшої влади на регіональний рівень для кращого захисту навколишнього оточення.
“Набагато легше корумпувати політиків на місцевому, ніж на центральному рівні, легше заблокувати євросоюзні та натівські прагнення, якщо для цього потрібна підтримка автономних регіонів”, – пояснила мотиви Москви головна редакторка Euromaidan Press.
Вона зазначила, що для гібридних заходів використовують не тільки мас-медіа, але теж активістів та політиків. Наприклад, Росія фінансувала виборчу кампанію однієї із партій, аби так ввести до парламенту людей, котрі мають реалізовувати інтереси Кремля, а також до представницьких органів на інших рівнях влади.
Шандра теж описала особу Суркова, наголосивши, що його називають сучасним Распутіним – від Ґріґорія Распутіна, одного із найбільш впливових людей наприкінці правління царя Ніколая ІІ.
“Сурков вивчав акторську майстерність і це видно у тому, як він працює в Україні завдяки створенню дійсності чи використанню “акторів”, котрі грають визначені ролі. У проекті федералізації він розділив ролі між різними активістами, політиками, експертами, котрі просували те саме послання. Всі вони мали створити віртуальну дійсність, аби переконати українців, що передача регіонам більшої влади – це добра ідея”, – зазначила вона.
Прозахідна активістка застерегла, що зразок методів, які Росія використовує в Україні, Кремль також застосовує в інших країнах, зокрема на Заході.
Владіслава Суркова вважають автором сучасної концепції “русскій мір” і головним куратором проекту “Новоросія”.
