Битва під Оршею – історична перемога Міжмор’я над Москвою
8 вересня цього року символічна історична дата для країн регіону Міжмор’я. П’ять століть, а точніше 505 років тому в 1514 році, у грандіозній битві під Оршею українсько-польсько-литовські війська під проводом українського князя Костянтина Острозького розгромили московську армію, яка зазіхала на наші землі.
“І побив князь Москву”
На початку XVI ст. Московія так само як сьогодні, проводила агресивну політику щодо сусідніх держав і висувала претензії на землі колишньої Київської Русі, які тоді входили до складу князівства Литовського, зокрема на Білорусь з Києвом. Московський цар уклав союз з тевтонами про спільний німецько-московський удар на польсько-литовські землі. Війна вирішувала питання: кому домінувати в Центрально-Східній Європі.
Влітку 1514 року 40-тисячна московська армія захопила Смоленськ і вийшла до Дніпра. Йому назустріч вирушило 15-тисячне литовсько-польсько-українське військо під командуванням українського князя Костянтина Острозького. Армія союзників складалася із литовських, білоруських, українських, сербських, татарських, польських загонів. Тобто – по один бік барикад проти московитів виступили більшість народів Міжмор’я. Допомогу надали також підрозділи угорських та німецьких лицарів.
У битві князь сам очолював контратаки русько-литовської кінноти і бився, як простий вояк. Союзники вдаваним відступом завели московську кінноту під залпи гармат, а потім із засідки її атакував резервний корпус. Московська кіннота відступила на болотяний берег річки і майже вся була знищена. Атака польських гусарів довершила розгром московитів, втрати яких сягали 30 тис. вояків, а воєвода Челяднін, та півтори тисячі дворян і бояр потрапили у полон. Перемогою під Оршею союзники зламали плани Московського царства захопити землі Русі та перекроїти карту Європи на користь «Третього Риму».
Київський літопис так описував ці події: “Того ж року бій був Костянтина Івановича Острозького з Москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці. І побив князь Москву”. Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі, про неї розповідалося у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. Острозького з тріумфом зустрічали у Варшаві та Вільнюсі і на честь перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.
Разом проти Москви
Загалом українці у XІV-XVI століттях брали участь у всіх війнах проти Москви як у складі Великого князівства Литовського, так і Речі Посполитої. Практично у всіх війнах Польщі брали участь українські шляхтичі та козаки, які славилися військовою майстерністю й були життєво необхідні у війнах з могутніми ворогами і нерідко навіть ходили походами вглиб московської території.
Наприклад, під час чергового імперського загострення у Москві, 1578 року жорстокий московський цар Іван Грозний вислав 18-тисячне військо проти союзників, яке зустріла 6-тисячна поляків, українців, литовців і шведів. У битві під Венденом війська Івана Грозного були вщент розбиті і ця поразка стала першою великою поразкою московитів у Лівонській війні. Але у найбільш нищівного удару ворогові завдав українець Філон Кміта, який 1579 року, силами кількох хоругв рушив на Смоленськ, спаливши близько 2000 московських сіл та фортець. Козаки згадуються як постійні учасники литовсько-московського конфлікту і частина збройних сил Речі Посполитої. Разом з поляками козаки брали участь в облозі Пскова, охороняли замки, вчиняли рейди вглиб території противника, а тогочасні шляхетські гетьмани Г. Ходкевич і Р. Сангушко походили з України.
Таким чином польсько-литовсько-українське військове партнерство в черговий раз завдало нищівного удару одному з найжорстокіших московських царів. Московія в минулому добре засвоїла уроки польсько-українського воєнного братерства. Однак використовуючи інтриги й політику «розділяй та владарюй», Москві пізніше вдалося розділити та заволодіти українськими та польськими землями, і в наш час Кремль не відмовився від цих планів. Проте історичні приклади успішного військового співробітництва поляків, українців, литовців демонструють ефективний шлях «примушування Москви до миру». Історичні приклади польсько-литовсько-українських перемог засвідчують, що разом Україна з сусідам по Міжмор’ю можуть давати відсіч найсильнішим імперіям та бути надійними гарантами безпеки в Європі
Автор: Валерій Майданюк
