Потенційне призначення екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі на пост віце-прем’єра України з реформ було сприйнято грузинською стороною як недружній і неприйнятний крок, який може негативно вплинути на стратегічне партнерство обох країн.

Кадровий скандал міжнародного масштабу

Пропозиція оточення президента Зеленського призначити на високу урядову посаду Міхеіла Саакашвілі стала потужним інформаційним приводом і викликала шквал дискусій серед українських політиків, експертів та журналістів. Однак ще більший резонанс ідея повернення Саакашвілі до української влади викликала в українсько-грузинських стосунках, які постали перед загрозою серйозної кризи.

Посол Грузії в Україні Теймураз Шарашенідзе у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” також наголосив на небезпеках припинення українсько-грузинської співпраці після “недружнього кроку” з боку офіційного Києва. “Ви знаєте, що Міхеіла Саакашвілі визнала Грузинська держава, грузинське правосуддя винним, і його оголошено в міжнародний розшук. Свого часу було звернення до української сторони про затримання і передання Міхеіла Саакашвілі в Грузію, і було передано матеріали порушених кримінальних справ … Крім того, варто нагадати, що ця людина неодноразово закликала повалити легітимно обраний уряд Грузії насильницьким шляхом. На тлі всього викладеного можливе призначення пана Саакашвілі з великою ймовірністю буде сприйняте у Тбілісі як недружній і неприйнятний з боку стратегічного партнерства крок. Ми бережемо нашу дружбу, і дуже сподіваюся, що, приймаючи рішення, стратегічний партнер врахує ставлення грузинської сторони до персони Саакашвілі та історії його злочинів у минулому, що підтверджується судовими постановами, які набули чинності” – наголосив посол. Враховуючи, що у січні 2018 року суд у Грузії заочно засудив Саакашвілі до трьох років в’язниці за зловживання владою, таке занепокоєння грузинської влади можна зрозуміти.

Грузинська влада різко розкритикувала такі наміри української влади і навіть пригрозила Україні наслідками у випадку призначення Саакашвілі в уряд.  Більше того, Тбілісі вважає “категорично неприйнятним” можливе призначення Міхеіла Саакашвілі на посаду в українському уряді й погрожує у відповідь на такий крок відкликати свого посла з України.  Таке застереження категорично висловив прем’єр-міністр Грузії Георгі Гахарія. “Українці – це братній народ для грузинів. Україна – наш стратегічний партнер, і жодні вузькі політичні розрахунки не змінять цього в довгостроковій перспективі. Однак для нас категорично неприйнятно призначення віце-прем’єром когось, хто розшукуваний і засуджений у Грузії, навіть стратегічним партнером. Звісно, за таким кроком піде відповідна реакція з боку Грузії. Ми ще не відкликали посла з України, але якщо це рішення буде ухвалено, то ми відкличемо нашого посла щонайменше для консультацій”, – сказав  грузинський урядовець.

Із застереженням щодо можливого призначення Саакашвілі виступив і голова парламенту Грузії Арчіл Талаквадзе. “Якщо таке рішення буде ухвалено, гадаю, воно серйозно зашкодить політичній співпраці між нашими країнами. Таке рішення буде для Грузії незрозумілим і неприйнятним”, – сказав Талаквадзе. Такий шквал різких заяв збоку найвищого грузинського керівництва засвідчує рішучість намірів офіційного Тбілісі та неминучість позначення можливого призначення Саакашвілі в український уряд на масштабах українсько-грузинської співпраці. Якщо декілька років тому призначення Саакашвілі на посаду керівника Одеської облдержадміністрації викликало невдоволення грузинської влади, то ймовірне призначення скандального грузинського політика в український уряд, навряд чи спричинить в українсько-грузинських стосунках менший градус напруги.

Наразі, такі заяви  Грузії залишаються декларацію намірів, адже президент Володимир Зеленський ще не призначив Саакашвілі до українського уряду, і невідомо, чи матиме для ухвалення такого рішення достатню підтримку депутатів парламенту. Коментуючи шанси Саакашвілі потрапити в уряд, депутат від “Слуги народу” Олександр Качура повідомив, що у фракції поки що немає єдиної позиції щодо призначення Саакашвілі. А за словами голови партії “Слуга народу” Олександра Корнієнка, призначення Саакашвілі може відбутися під час позачергового засідання 27-30 квітня. Тож наразі Міністерство закордонних справ України поки не отримувало від Грузії жодного офіційного попередження про відкликання посла і в українському дипломатичному відомстві наразі розраховують на подальший розвиток стратегічного партнерства.

Чи варта гра свічок?

Ситуація навколо призначення Саакашвілі стала предметом гострих дискусій в як міру своєї нерівноцінної шкідливості, так і в силу непередбачуваності. З одного боку, жодна країна  не повинна вказувати, кого в іншій державі слід, а кого не слід призначати в уряд, враховуючи наявність у Міхеїла Саакашвілі українського паспорта.

Проте, українській владі, в умовах системної російської агресії, потрібно вести продуману політику, щоб не втратити одного з небагатьох партнерів в рамках антиросійському фронту. Грузію та Україну пов’язує тривала військова співпраця, зокрема, в 2008 році Україна постачала до Грузії озброєння для відсічі російській агресії, а пізніше грузинські добровольці допомагали Україні у відбитті російського вторгнення на Донбасі та надавали допомогу у сфері цивільної оборони. По багатьох принципових дипломатичних питаннях, Грузія часто підтримувала Україну на міжнародній арені. То ж, якщо політика – це мистецтво компромісів, українській владі варто враховувати не лише питання кадрового піару, але й зважати на стратегічну геополітику.

Політолог Олександр Антонюк з цього приводу слушно зазначив, що Грузія є стратегічним партнером України, з якою ми стоїмо пліч-о-пліч в протистоянні російській агресії, зокрема в ООН та ПАРЄ. Такі різкі заяви політиків створять труднощі в наших стосунках, і це суттєво може вплинути на геополітичне партнерство та на економічно-торгові відносини між обома країнами. Таким протистоянням неодмінно скористається РФ. Експерт також зазначив необхідність проведення консультацій між державами, адже не може ціна призначення політика ставити під загрозу взаємовідносини між двома країнами.

Очевидно, що дієва геополітична співпраця в Балто-Чорноморському регіоні ніколи не озвучувалася як пріоритет зовнішньої політики оточенням Володимира Зеленського. Проте додаткові і часто беззмістовні непорозуміння  між державами Міжмор’я, а тим більше між країнами, які в ХХІ столітті стали жертвами прямої російської агресії і проти яких Москва продовжує агресивну політику, виглядають програшною стратегією з геополітичної точки зору. І найнебезпечніше, що діюча українська влада розглядає варіант принесення в жертву стратегічних відносин з потенційно союзною Грузією, заради рекламування іміджу “президента-реформатора” та примарного піару непередбачуваного грузинського політика, від якого сама не знає, чого чекати через рік.

Автор: Валерій Майданюк

Related Posts