Подвійна трагедія: Катинь-1940 та Смоленськ-2010 – злочини Москви проти Польщі
Квітень відзначився сумними історичними подіями для країн Міжмор’я. Цього місяця відзначається подвійна річниця трагедії злочинів Москви проти польського народу: Катині 1940 року та авіакастатрофа літака під Смоленськом 2010 року з польською політичною верхівкою на борту, в якій за підозрілих обставин на території РФ, загинув польський президент, раніше критично налаштований до Москви.
Річниця Катині – це день скорботи, який в Польщі відзначається 13 квітня, на згадку про жахливу розправу 1940 року, коли за наказом НКВС було вбито близько 22 тисяч польських громадян. Ці масові розстріли не були одномоментною акцією, а відбувалися протягом квітня-травня в різних місцях, зокрема в Катині під Смоленськом, Харкові, Калініні, а також у в’язницях Західної України та Західної Білорусі. Рішення про знищення польських військовополонених, серед яких були не лише військові, але й інтелігенція – науковці, митці, інженери, студенти, – було ухвалено 5 березня 1940 року, а вироки підписувала спеціальна трійка НКВС. Згодом, причетних до цього злочину таємно нагородили за “успішне” виконання “особливо важливого завдання”.
Протягом півстоліття Радянський Союз цинічно заперечував свою відповідальність за Катинську трагедію, звинувачуючи в цьому нацистську Німеччину. Лише у 1990 році, напередодні розпаду СРСР, Москва змушена була визнати свою провину. Проте, навіть після цього визнання, Росія продовжувала відкидати звинувачення в Європейському суді з прав людини у 2007 та 2009 роках, коли поляки намагалися домогтися справедливості.
Трагічним символізмом стало те, що 10 квітня 2010 року, коли Польща готувалася вшанувати 70-ту річницю Катинських розстрілів, сталася Смоленська авіакатастрофа. Літак Ту-154М, на борту якого перебували президент Польщі Лех Качинський з дружиною, вище керівництво держави, командувачі Війська Польського та останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський – загалом 96 осіб, – загадково розбився під російським Смоленськом. Світові повідомили, що це таке “совпадєніє”, коли польська делегація прямувала на меморіальні заходи в Катині, вшанувати злочини, вчинені за наказом Москви, і загинула саме тоді, коли путінський режим вже проливав кров та цілеспрямовано насаджував ідеологію “русского міра”.
Обставини Смоленської катастрофи викликали численні дискусії та розслідування. Початковий звіт польської комісії з розслідування авіаційних подій визнав причиною помилку екіпажу та недостатнє аеронавігаційне забезпечення з боку російських диспетчерів аеродрому Смоленськ-Північний. Однак згодом з’явилися альтернативні версії подій.
У 2016 році в Польщі було відновлено розслідування катастрофи, а міністр оборони Антоній Мацеревич у 2017 році публічно заявив про те, що катастрофа була терактом і що існують “незаперечні свідчення російської відповідальності”. Польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення російським авіадиспетчерам на “свідоме доведення екіпажу до авіакатастрофи“.
У 2018 році підкомітет Міноборони Польщі оприлюднив технічний звіт, в якому стверджувалося, що ліве крило літака було знищене внаслідок внутрішнього вибуху. Аналогічні висновки були зроблені британською лабораторією Forensic Explosives Laboratory.
Росія категорично відкидає будь-яку причетність до Смоленської катастрофи, наполягаючи на тому, що причиною падіння літака стали складні погодні умови та помилка пілота.
Але, знаючи з історичної ретроспективи методи путінського режиму: замовні вбивства, вибухи в житлових будинках у Москві в 1999 роках, подальша агресія проти Грузії, України та Сирії, не важко дійти висновку, що у 2010 році російські спецслужби могли вбити президента та всю політичну верхівку Польщі, в котрій якраз наростали патріотичні та антиросійські настрої, та замаскувати це під “авіакатастрофу”. Показово, що в 2023 році у такій же “авіакатастрофі” загинув невдаха-заколотник та опонент Путіна – Євгеній Пригожин. Але тоді, у 2010 році Польща ще не наважувалася прямо вказати пальцем на російських злочинців, та й не мала для цього достатньо доказів – всі докази перебували на території Ерефії, котра заявляла – що “доказів не знайдено”.
Річниця Катині стала не лише днем пам’яті про жертв радянського режиму, але й болючим нагадуванням про трагічні події під Смоленськом, які залишаються джерелом напруги між Польщею та Росією і в яких помітний досі не доведений жахливий подвійний злочин московського режиму.
Автор: Валерій Майданюк
