Скандинавський щит: чому Норвегія стала одним із найвідданіших партнерів України?

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, серед країн, які демонструють особливо потужну та послідовну допомогу, виділяється Норвегія – скандинавська держава, яка, здавалося б, географічно віддалена від театру бойових дій, проте виявляє надзвичайну солідарність з Україною. Військова та фінансова підтримка Осло для Києва є однією з найзначніших, і це не випадково.

Норвегія однією з перших відреагувала на повномасштабне вторгнення, розгорнувши широкомасштабну програму допомоги. Станом на початок 2025 року Норвегія надала Україні 1,83 млрд євро військової допомоги, посідаючи 11 місце серед країн-донорів. Ключовим інструментом є Програма Нансена, затверджена парламентом Норвегії у лютому 2023 року. Ця п’ятирічна програма (2023-2027 рр.) передбачає надання Україні 75 мільярдів норвезьких крон (близько 6,4 мільярда євро) на військову та цивільну підтримку. У 2025 році Норвегія навіть збільшила свою допомогу, виділивши додаткові 50 мільярдів норвезьких крон, довівши загальну річну суму до 85 мільярдів крон (близько 7,8 мільярда доларів), з яких значна частина (близько 2 мільярдів євро) спрямовується на військову підтримку.

У травні 2022 року Норвегія передала Україні самохідні гаубиці M109, які здатні точно вражати цілі на значних відстанях. Загалом було поставлено 22 такі установки, і вони виявили високу ефективність у бойових діях. Зокрема, гаубиці M109 відіграли важливу роль під час звільнення села Роботине влітку 2023 року. Одна така установка могла випускати до 100 снарядів на добу, включно з касетними 155-мм DPICM, що дозволяло ефективно знищувати ворожі позиції та підтримувати наступ Збройних Сил України. Ще раніше, у березні 2022 року, Норвегія також надала Україні 5 000 гранатометів M72, значно посиливши протитанкові можливості ЗСУ.

Норвегія відіграє важливу роль у зміцненні українських Повітряних сил. У серпні 2023 року уряд країни передав 12 винищувачів F-16, що стало частиною міжнародної авіаційної коаліції. У квітні 2024 року США схвалили передачу ще 22 норвезьких F-16. У липні було оголошено про безоплатну передачу Україні шести норвезьких винищувачів. Військова допомога Норвегії є  багатогранною та відповідає потребам України на полі бою.

Норвегія нам надає:

• Системи протиповітряної оборони: зокрема, комплекси NASAMS, які довели свою ефективність у захисті українського неба.
• Бронетехніку: танки Leopard 2 разом з боєприпасами та матеріально-технічним забезпеченням, а також кошти на їхнє обслуговування.
• Високоточне ракетне озброєння: ракети Hellfire для точного ураження цілей.
• Артилерію та боєприпаси: посилення вогневої потужності ЗСУ.

Крім цього, Норвегія активно залучена до танкової, авіаційної та дронової коаліцій, засвідчуючи прагнення забезпечити ЗСУ технологічною перевагою на полі бою.

Ще суттєвішою є фінансова та гуманітарна допомога. Норвегія підтримує відновлення енергетичної інфраструктури, надає грантову підтримку малому та середньому бізнесу, а також бере участь у довгострокових програмах економічної та гуманітарної підтримки.

Чому Норвегія так активно допомагає Україні?

Причини такої рішучої підтримки Норвегії кореняться у декількох ключових аспектах:

По-перше, скандинавська країна усвідомлює геополітичну загрозу від Росії: Норвегія має спільний кордон з Росією в Арктиці, що робить її безпосереднім сусідом агресора. Росія  конкурує з Норвегією у Арктиці і скандинавська країна часто зіштовхується з агресивними діями росіян, котрі поки що, мають латентний характер. Москва проводить розвідку, трапляються незрозумілі диверсії, схожі на нещасні випадки, порушення морського та повітряного простору росіянами. Норвежцям у цій ситуації все зрозуміло, тому вони мовчки збільшують допомогу Україні.

Російська військова активність у Баренцевому морі, Арктиці та на Кольському півострові, де розташовані ключові військові бази РФ, постійно відстежується норвезькою розвідкою. Норвегія усвідомлює, що успіх Росії в Україні може призвести до подальшої ескалації та загрози безпосередньо для її власної безпеки. Підтримка України розглядається як інвестиція у власну безпеку та стабільність регіону.

По-друге, дії росіян також обурюють і демократичний світогляд норвежців. Російська агресія проти України є кричущим порушенням цих принципів, і Норвегія, як демократична держава, відчуває моральний обов’язок протистояти таким діям.

По третє, Осло цікавить і енергетична безпека на газовому ринку. Норвегія є одним з найбільших експортерів газу в Європу і її енергетична безпека тісно пов’язана зі стабільністю в регіоні. Дестабілізація, спричинена російською агресією, безпосередньо впливає на світові енергетичні ринки, а отже, й на економіку Норвегії.

Крім цього, членство в НАТО також є причиною долучення до союзницьких ініціатив. Норвегія є членом НАТО, і підтримка України є частиною колективних зусиль Альянсу зі стримування російської агресії та зміцнення східного флангу.

Хоча Норвегія не зазнала прямої окупації з боку СРСР, вона добре усвідомлює, що таке імперіалізм Росії. Арктичний регіон, де Норвегія має значні інтереси, є зоною зростаючої військової та політичної активності Москви. Незважаючи на формально врегульовані більшість територіальних суперечок (наприклад, розмежування кордону в Баренцевому морі у 2010 році), Росія продовжує створювати напругу та загрози для Норвегії. Кремль активно мілітаризує Арктику, проводячи навчання та нарощуючи військову присутність поблизу норвезьких кордонів. Це створює постійну загрозу, особливо для стратегічно важливого північного регіону Норвегії – Фіннмарку та архіпелагу Шпіцберген.

Служба безпеки поліції Норвегії (PST) неодноразово попереджає про зростаючу загрозу російських диверсій, особливо проти критично важливої інфраструктури, такої як енергетичні об’єкти та логістичні вузли. Росія також веде активну інформаційну війну, намагаючись дестабілізувати норвезьке суспільство та підірвати підтримку України. До прикладу, діяльність Норвезької комуністичної партії має всі ознаки фінансування та інформаційного диригування з іншими елементами російської пропаганди по всьому світу.

Незважаючи на Шпіцбергенський трактат 1920 року, який гарантує суверенітет Норвегії над архіпелагом, Росія періодично висловлює абсурдні претензії щодо “мілітаризації” Шпіцбергену, а також висуває історичні та геополітичні претензії, посилюючи напругу в регіоні. Ці дії свідчать про бажання РФ наростити свої позиції в Арктиці.

Не залишається без мстивої відповіді Москви й норвезька допомога українцям. За даними норвезьких спецслужб, Москва продовжує спроби її зриву, в тому числі через кібератаки та диверсії. Невідомі дрони здійснють польоти та розвідку біля заводів Kongsberg, де здійснюється виробництво протикорабельних ракет.

На тлі повномасштабної війни в Україні, Норвегія готується до “найгірших сценаріїв”, включаючи відновлення обов’язку будувати бомбосховища, що свідчить про серйозне сприйняття російської загрози.

Таким чином, щедра та послідовна допомога Норвегії Україні є не лише актом солідарності, а й прагматичним кроком, спрямованим на захист власних національних інтересів, безпеки та європейської стабільності перед обличчям агресивної та непередбачуваної Росії. Українці ж вдячні норвезькому народу за суттєву допомогу та підтримку у складний для всієї європейської демократії період чергової варварської загрози зі сходу.

Автор: Валерій Майданюк