Дипломатія компліментів: що приховує позитивна зустріч Трампа і Зеленського?
Зустріч Трампа і Зеленського у Вашингтоні відзначилася позитивом, подяками та компліментами, але практично всі важливі питання залишилися без відповіді, а небезпечні компроміси пересунулися на другий план і потонули в лестощах.
Для України позитивом стало те, що зустріч очільників держав відрізнялася від попередніх. Замість звичних суперечок, які супроводжували лютневу зустріч, цього разу панувала атмосфера взаємної поваги та компліментів.
Зеленський врахував, що з Трампом треба розмовляти мовою лестощів та подяк і нарешті вдягнув костюм. Під час виступу український керманич 16 разів подякував Трампу.
Попри позитивну атмосферу та взаємні компліменти, які, як відомо, є важливою складовою комунікації з американським президентом, жодної вагомої конкретики щодо мирного врегулювання не прозвучало. Останні заяви та події не дають Україні вичерпної інформації про те, що саме передбачає компроміс, який, за словами Трампа, вже близько. Водночас ситуація на фронті залишається напруженою.
Українські «козирі»
Позитивним моментом стало те, що на переговорах Україна продемонструвала, що має свої “козирі:
- Військові успіхи. Перед другим раундом переговорів у Стамбулі Україна провела операцію “Павутина”, яка значно послабила російську стратегічну авіацію. Крім того, українські сили оборони ліквідували прорив російських військ під Добропіллям, який росіяни подавали мало не як обвал українського фронту.
- Нова зброя. Повідомлення у ЗМІ про початок серійного виробництва української крилатої ракети “Фламінго” є ще одним вагомим аргументом. Заявлені характеристики роблять цю зброю більш далекобійною та руйнівною за російські “Калібри”, а її радіус ураження включає Москву та Санкт-Петербург.
- Підтримка Європи. Присутність у Вашингтоні європейських лідерів, зокрема Олександра Стубба та Джорджі Мелоні, які приїхали як частина єдиної команди з Україною, підкреслила єдність Європи у питанні безпеки України. Цей факт важко ігнорувати, коли йдеться про позицію всієї об’єднаної Європи.
Домовилися домовлятися
Однак не було жодного чіткого сигналу про те, що кремлівський диктатор погодиться навіть на запропоновані Трампом умови. У відповідь на анонсований Трампом обмін територіями, Зеленський ухильно відповів, що про це варто говорити напряму з російським диктатором Путіним. Хоча український президент усвідомлює, що здача українського Донбасу в обмін на слова Трампа і обіцянки Путіна, стала б не тільки політичною, але й військовою трагедією.
Російські військові не спроможні захопити весь Донбаський регіон уже понад десять років. Найбільші міста, такі як Краматорськ і Слов’янськ, залишаються під контролем України. Це стратегічно важлива агломерація, яку значно важче захопити, ніж, наприклад, Бахмут, де Росія втратила щонайменше 20 тисяч військових. Втрата цих міст відкриває шлях на степову частину країни, де розташовані Ізюм і Харків, що становить пряму загрозу безпеці України. Крім того, йдеться не просто про землю, а про десятки тисяч проукраїнських громадян. Ані Зеленський, ані армія, ані суспільство не готові обговорювати такий варіант.
Заплутана ситуація і з гарантіями. Раніше Дональд Трамп відмовлявся надавати Україні гарантії безпеки, посилаючись на угоду щодо рідкісноземельних металів. Він стверджував, що присутність американських компаній на сході України буде достатнім стримувальним фактором для Росії. Але за останній час росіяни захопили навіть деякі родовища рідкісноземельних металів на Донбасі, а американські партнери ніяк на це не відреагували.
Озвучені Трампом гарантії безпеки звучать досить ефемерно навіть на початковому декларативному варіанті. Особливою проблемою стала мінливість позиції Трампа, який змінює думку в залежності від оточення, середовища чи впливу. То Трамп обіцяв присутність американських військ в Україні як гарантію безпеки, то пізніше заперечив таку можливість. Щоправда, він наголосив, що ці гарантії надаватиме Європа, але «в координації» зі Сполученими Штатами. Але чи зупинить ця «координація» російську агресію – питання риторичне.
Трамп зазначив, що європейські військові стануть першою лінією оборони, але США також братимуть у цьому участь. Найімовірнішим сценарієм залишається підтримка з боку США у вигляді обміну розвідданими. Хоча конкретних механізмів гарантій не озвучено, Трамп заявив, що Україна отримає «велику допомогу» в рамках будь-якої угоди.
Очевидно, ключові питання між сторонами не доведені до спільного знаменника і відкладаються до ймовірної зустрічі з Путіним, на яку російський диктатор ще може й не наважитися приїхати. І навіть сама зустріч не гарантує досягнення домовленості з кремлівським вбивцею, який насправді будь-які переговори використовує для реалізації імперських цілей, поки західні партнери намагаються побачити мир в очах Путіна.
Автор: Валерій Майданюк
